<<
>>

КОМПЕТЕНТНІСТЬ

1. Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв'язання тільки тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. У разі непосильності завдання психологи передають його іншому досвідченому фахівцеві або допомагають людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт з професіоналами, що можуть надати адекватну допомогу.

2. Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України.

У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень оволодіння ними.

3. Психолог публікує під своїм ім'ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.

4. Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов'язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розв'язуватись психологом.

<< | >>
Источник: Етичний кодекс психолога. 2011

Еще по теме КОМПЕТЕНТНІСТЬ:

  1. ОБРАЗЕЦ ПЛАНА
  2. Методи психологічної підготовки
  3. Вербальні методи
  4. Предмет, функції та завдання дисципліни
  5. Етичні стандарти психолога
  6. Етичні принципи у роботі психолога
  7. Основні етичні норми та вимоги до особистості психолога
  8. ПРОФЕСІЙНА КООПЕРАЦІЯ
  9. Непараметрична соціометрія
  10. Визер В.А.. Лекции по терапии, 2011
  11. АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ
  12. ЭКЗОГЕННЫЕ АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬВЕОЛИТЫ
  13. ЛЕЧЕНИЕ
  14. ХРОНИЧЕСКАЯ ЭОЗИНОФИЛЬНАЯ ПНЕВМОНИЯ
  15. ЛЕГОЧНЫЕ ЭОЗИНОФИЛИИ С АСТМАТИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ
  16. ЛИТЕРАТУРА