Розвиток уваги у ранньому дитинстві



Оволодіння ходінням та мовленням значно розширює самостійність дитини в освоєнні дійсності. Зростає кількість об’єктів, які доступні для пізнання й дії дитини. Ці обставини стають стимулом для подальшого розвитку уваги малюка.

Зростає об’єм уваги (дитина спрямовує її на різні властивості в об’єктах), вдосконалюється розподіл та переключення.
Закладаються передумови для довільної уваги, оскільки дитина самостійно встановлює, на які предмети спрямувати свою увагу. Дитина може зосереджено виконувати цікаву діяльність протягом 8–10 хвилин.

Водночас, спостерігається певна обмеженість у можливостях уваги дитини, що виявляється у недосконалості властивостей уваги. Назвемо головні з них.

• У дитини з’являється ситуативна здатність до глибокої концентрації уваги, яка ще слабо керована. Глибоке зосередження на певній ділянці свого оточення супроводжується у малюка таким ж сильним відволіканням від усього іншого. Розглядаючи та перебираючи в руках квіти в букеті, дитина не помічає нахилу вази, яка перекидається, з неї виливається вода, але й тепер дитина не реагує.

• В інших ситуаціях увага дитини нестійка, легко відволікається. Тому дитина не здатна довго і послідовно виконувати якусь роботу. У поведінці дитини спостерігається певна непослідовність: вона довго просить маму купити хутряного котика, але грається ним одну-дві хвилини і відволікається, тому що побачила в однолітка морозиво.

• Своєрідною є і вибірковість уваги, пов’язана із перевагою чуттєвої уваги над інтелектуальною. Так, увагу дитини викликають незначущі, але найбільш помітні, емоційно насичені зовнішні ознаки об’єктів.

В організації уваги починаю брати участь мовлення, як самої дитини, так і дорослого.
Спочатку дитина навчається діяти за короткою та зрозумілою інструкцією дорослого. Для виконання дій за інструкцією дорослого дитині необхідно зосередити увагу, яка в цьому випадку характеризується як довільна. З’являються перші самоінструкції, коли дитина про себе говорить у 3-й особі: «Петя зараз буде мити ручки».

Дорослий, як і раніше, залишається серед найважливіших об’єктів пізнання та уваги, виступає найсильнішим стимулом в розвитку уваги дитини. Прагнення до розуміння мовлення дорослого призводить до подовження тривалості зосередження дитини на словах дорослого, зрозуміти які можна, коли дослухаєш до кінця. Дитина із задоволенням та інтересом слухає виразне читання дорослим художніх творів дитячої літератури (лічилки, скоромовки, віршики, казки, оповідання), навіть без відповідних наочних опор. Це сприяє розвиткові соціальної, опосередкованої, довільної уваги.

ВИСНОВКИ щодо особливостей уваги малюка в ранньому дитинстві:

– розвиток уваги стосується як її окремих видів, так і властивостей;

– зростання самостійності дитини зумовлює розширення можливостей її пізнавальної та предметної діяльності, що спричиняє зростання об’єму уваги, вдосконалення її розподілу й переключення;

– властивості уваги слабо регульовані, тому проявляються ситуативно: переважно увага малюка нестійка й поверхнева, але у деяких випадках глибока концентрація уваги поєднується із глибоким відволіканням;

– успіхи малюка в оволодінні мовленням спричиняє розвиток елементів опосередкованої, соціальної, інтелектуальної, довільної уваги.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012

Еще по теме Розвиток уваги у ранньому дитинстві:

  1. Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві
  2. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві
  3. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві
  4. Етичний розвиток у ранньому дитинстві
  5. Види уваги у дошкільному дитинстві
  6. Зародження уяви в ранньому дитинстві
  7. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
  8. РОЗВИТОК УВАГИ ДИТИНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 7 РОКІВ
  9. РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНОМУ ДИТИНСТВІ
  10. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника
  11. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
  12. Особливості уваги дитини немовлячого віку
  13. Розвиток психіки і розвиток особистості
  14. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
  15. Особливості психічного розвитку в дитинстві
  16. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці
  17. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У ДИТИНСТВІ
  18. Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту в ранньому дитячому віці
  19. Розвиток психічних функцій