Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання



У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження – цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення.

Як зазначає М.
М. Подд’яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке дорослий організовує у такому порядку:

• предмет сприймається в цілому;

• виділяються його головні частини, визначаються їх властивості (форма, величина й ін.);

• встановлюються просторові взаємозв’язки частин (вище, нижче, справа, зліва);

• розрізняються дрібні деталі та визначається їх просторове співвідношення з основними частинами;

• повторне цілісне сприйняття предмету.

На розвиток спостереження впливає зростання допитливості дитини. яку у 4–5 років називають «чомучкою». Увагу дитини привертають не тільки оточуючі предмети, але й зображені у дитячих книжках пізнавального змісту (дитячих енциклопедіях, оповіданнях про природу, професії, далекі країни). Її пізнання стає позаситуативним. Пізнання не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає відкривати нове в знайомих об’єктах: квітка не просто червона, запашна, а в’яне, якщо її залишити без води; чашка не лише біла, велика, але й розбивається, якщо впаде.

У старшого дошкільника спостереження набуває дослідницької спрямованості, проводиться з метою встановлення чогось для дитини невідомого. Дошкільник може систематично спостерігати за процесами у природі: за розвитком рослин, за погодою, за ростом тварин. При цьому він пізнає умови цих процесів: догляд за кроликами відрізняється від того, як бабуся доглядає за курчатами; рибки їдять хлібні крихти, а котик п’є молочко. Постановці та збереженню мети спостереження сприяє формулювання її за допомогою мови. Називання ознак об’єкту допомагає дитині абстрагувати їх від предмету і усвідомити їх як специфічну характеристику дійсності.
Вдосконалюється пояснювальне та описове мовлення. Зростає осмисленість сприймання, воно категоризується. Сприймаючи незнайомий предмет діти намагаються назвати його відповідно до свого минулого досвіду, і цим

самим відносять його до вже відомої їм категорії схожих об’єктів. Завдяки мові розширюється об’єм сприймання, яке охоплює цілу систему властивостей предмета.

Спостерігаючи за різними предметами, вирізняючи їх ознаки, дитина намагається осмислити їх з позицій свого досвіду. Процес інтерпретації сприйманого набуває варіативності та гіпотетичності. Наприклад, відомий дошкільникові предмет або ситуація знаходять послідовні інтерпретації. Так, іграшковий бегемотик, що ковтає кульки, одержує пояснення: живе в зоопарку й їсть цукерки, які йому принесли відвідувачі; захворів й тому ковтає пігулки, вітаміни; працює жонглером й готує цирковий номер. Зовні іграшка залишається незмінною, але сприймане переосмислюються у кількох варіантах, зв’язуючись з різним змістом життєвого досвіду дітей. У цьому випадку іграшка слугує опорою в актуалізації уявлень та в їх оригінальній структуризації у зв’язку з даною ситуацією.

ВИСНОВКИ про особливості сенсорно-перцептивного розвитку в дошкільному віці:

– успіхи у розвитку сенсорно-перцептивної сфери дошкільника досягаються на основі характерних для віку видів діяльності та форм спілкування;

– розвиток сприймання відбувається на основі орієнтувально- обстежувальної діяльності;

– провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника є акт роздивляння, який набуває самостійності;

– формуються системи сенсорних еталонів;

– сприйняття інтелектуалізується (зростає його диференційованість та інтегрованість із мовленням, мисленням, пам’яттю);

– зростання загального рівня особистісної довільності проявляється як набуття сприйманням цілеспрямованості, керованості, планованості та його перехід до спостереження.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012

Еще по теме Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання:

  1. Розвиток різних видів сприймання дитини від народження до 7 років
  2. Спостереження як метод дитячої психології
  3. Сприймання
  4. Розвиток психіки і розвиток особистості
  5. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
  6. Розвиток особистості у військовій діяльності
  7. Розвиток пасивного мовлення
  8. Розвиток мислення у немовлячому віці
  9. Загальне поняття про психічний розвиток
  10. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника
  11. Розвиток самосвідомості старшокласника
  12. Розвиток самооцінки у дошкільника
  13. Психосоціальний розвиток дорослих
  14. Розвиток пізнавальних процесів підлітка
  15. Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві
  16. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
  17. Розвиток «Я» і набуття ідентичності
  18. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника