Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві



Пам’ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Не випадково письменник Лєв Толстой зауважував, що весь досвід людини складається з двох однакових частин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався протягом решти життя.

Пам’ять дитини раннього віку все ще залежить від можливостей її сприймання.
Оволодіння предметною діяльністю у ранньому віці призводить до стрімкого стрибка у розвитку сприймання, а саме у можливостях дитини до виділення ознак в об’єктах. Зростає і рухова самостійність дитини, до дозволяє значно розширити її контакти з оточуючим. Дитина розрізняє низку властивостей предметів, особливо добре ті з них, які часто виступають умовами виконання предметних дій: форму, розмір, просторові співвідношення. Гірше – колір. Успіхи у розвитку сприймання позитивно позначаються на розвиткові пам’яті. У впізнаванні він орієнтується, насамперед, на знайомі йому властивості предметів, а не на їх оточення, тому впізнавання стає позаситуативним, більш узагальненим. Зміна деяких зовнішніх ознак об’єктів не вводить більше дитину в оману: вона впізнає маму і у сукні, і у шубі.

Важливим етапом у розвитку пам’яті є її диференціація та інтеграція серед психічних процесів. Одразу після року пам’ять дитини поступово відокремлюється від процесу сприйняття. Замість впізнавання (тобто відтворення при повторному сприйманні) виникає власне відтворення з опорою на образ об’єкту за його відсутності. Чимдалі більше зростає тривалість збереження образів пам’яті: у 2 роки дитина впізнає знайоме обличчя після перерви у 1,5–2 місяців, а з 2-х років – об’єкти, сприйняті рік тому.
Запам’ятовування за змістом включає не тільки образи об’єктів, осіб, але й елементарні способи поведінки та дій. Дитина засвоює, що можна, а що заборонено, як слід збиратись на прогулянку, вітатись з іншими дітьми, звертатись до старших тощо.

На основі розвитку мовлення стає можливою тісніша інтеграція цього процесу із пам’яттю. У результаті інтенсивно розвивається словесна пам’ять. Починає діяти принцип смислової організації пам’яті, коли краще запам’ятовується те, що добре зрозуміле людині. Дитина не тільки краще розуміє слова дорослого, але й прагне до цього. На основі словесної пам’яті та процесу розуміння мовлення різко

зростає її лексичний запас. Перехід до активного мовлення зумовлений запам’ятовуванням слів, які дитина може доречно відтворювати для побудови висловлень.

ВИСНОВКИ про особливості пам’яті в ранньому дитинстві:

– розвиток пам’яті зумовлений зростанням можливостей сприймання і рухової самостійності дитини, що виникають у предметній діяльності;

– пам’ять відокремлюється від сприймання; з’являється власне відтворення;

– зростає об’єм і тривалість збереження змісту пам’яті;

– змістом пам’яті виступають об’єкти, особи, способи поведінки та дій;

– відбувається інтеграція пам’яті із мовленням дитини, що зумовлює бурхливий розвиток словесної пам’яті.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012

Еще по теме Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві:

  1. РОЗВИТОК ПАМ’ЯТІ ДИТИНИ ДО 7 РОКІВ
  2. Розвиток уваги у ранньому дитинстві
  3. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві
  4. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві
  5. Етичний розвиток у ранньому дитинстві
  6. Виникнення елементів довільності пам’яті
  7. Початковий етап у розвитку пам’яті
  8. Види пам’яті у дошкільному віці
  9. Зародження уяви в ранньому дитинстві
  10. Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті
  11. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
  12. РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНОМУ ДИТИНСТВІ
  13. Пам'ять і запам'ятовування
  14. Види уваги у дошкільному дитинстві
  15. Розвиток психіки і розвиток особистості