Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці



Конструктивна діяльність передбачає створення конструкцій з окремих частин і деталей. Її виконання розвиває технічні здібності дітей, сприяє розвиткові винахідницьких вмінь на якостей. При створенні конструкцій необхідно враховувати взаємне розташування деталей, спосіб їх з’єднання, можливість заміни на інші деталі тощо.
При цьому дитина пізнає властивості кожної з деталей, розкриває для себе закономірності з’єднання різних матеріалів. Так, деталі з пластиліну з’єднуються притискуванням, а металеві деталі з’єднати важко, потрібні спеціальні способи.

Дитяче конструювання позначає процес побудови споруд таких конструкцій, де передбачається взаємозв’язок у розташуванні частин та елементів, способи їх з’єднання [37, с. 6]. Діти конструюють, насамперед, ті споруди й конструкції, які їх оточують та стають предметом їх досвіду. Створена дитиною конструкція повинна виконувати призначення справжньої: на ліжкові може спати лялька, у шафі можна повісити одяг.

Перші конструкції дітей з’являються в ході предметної діяльності в результаті практичних дій з різними об’єктами: кубиками, кружальцями пірамідки тощо. Дорослий наділяє такі споруди певним смислом, пояснює, для чого їх можна використати: «Який у тебе місточок! Тепер по ньому проїде машина» (Є. В. Зворигина). Таким чином дитина залучається до гри з конструкцією та відкриває можливості її використання.

Дошкільний вік відзначається розквітом сюжетно-рольової гри, тому конструктивна діяльність часто відіграє при цьому обслуговуючу роль. Необхідність використання конструкції у грі стає провідним мотивом конструктивної діяльності. Водночас конструктивна

діяльність набуває для дитини й самостійного значення, перетворюється на особливу гру, захоплюючи дитину своїм процесом і включаючи умовну ситуацію.

Як відзначає А.Н. Давидчук, у дошкільному віці розвиваються дві взаємозв’язані сторони конструктивної діяльності: конструювання-зображення і будівництво для гри [37, с. 7].

Конструювання-гра відрізняється від будівельних ігор дошкільника особливістю своєї мети й предмету. У будівельній грі на перший план виходить процес побудови споруди, при цьому дитина бере на себе роль будівельника. Конструювання-гра зближується з конструктивно-технічною творчістю дорослих, адже вона спрямована на вирішення певних технічних задач з урахуванням низки важливих умов. Наприклад, довжина мосту повинна бути достатньою для з’єднання

«берегів». Водночас дитяча споруда не відповідає всім вимогам до справжньої споруди, нагадує реальну тільки загальною формою при відсутності багатьох елементів. Проте у грі конструкція повинна виконувати ту функцію, заради якої створювалась: на парті можна розмістити навчальне приладдя; на автомобілі можна везти вантаж.

Конструювання дошкільника спирається на його розумову діяльність і водночас слугує засобом її розвитку. Щоб спорудити конструкцію, дитина повинна встановити структуру об’єкту і його частин, врахувати логіку їх з’єднання.
Так, занадто широка й низька ваза не втримує букет квітів у горизонтальному положенні. При цьому дитина розкриває для себе, що можливості використання конструкцій залежать від їх форми. Це спонукає дошкільника наперед продумати, якої форми повинна бути конструкція. Щоб створити конструкцію з потрібними властивостями дитина ретельно обстежує відповідні зразки. Підбирає деталі, які стануть складовими конструкції, співвідносить властивості деталей між собою, насамперед, за формою і розміром. Проте всіх особливостей конструкції дитина передбачити наперед не здатна. Тому по ходу конструювання вона звіряє її властивості із потрібними та вносить необхідні корективи. Ось дитина зробила з картону тарілки у формі конусу, але при спробі насипати у них «кашу» (намистинки) помічає, що така тарілка нахиляється і не втримує свого вмісту. Дитина вносить зміни у свою конструкцію: обрізає конус та закриває дірку пластиліном, забезпечуючи стабільність конструкції.

Таким чином протягом дошкільного дитинства дитина навчається наперед продумувати властивості конструкції та способи її створення. До кінця дошкільного віку конструкція створюється за попереднім задумом дитини.

Конструктивна діяльність є різновидом творчості дитини. Вже молодші дошкільники виявляють свою індивідуальність та оригінальність. Вони здатні по-своєму використати наявні у їх розпорядженні споруди: пірамідка стає «деревом», грибочок, виготовлений з при- родного матеріалу, перетворюється на лісовичка тощо. Іноді дитина ініціює конструювання, але самостійно його реалізувати не спроможна. Тоді на допомогу приходить дорослий. Старші дошкільники виявляють дивовижну винахідливість у конструюванні. Вони діють за певним задумом, який включає осмислення функцій (для чого буде використовуватись) майбутньої конструкції. Дитина використовує незвичайні матеріали та способи їх поєднання. Наприклад, конструюючи паркан, дитина використовує уламки гребінця, з’єднуючи їх між собою за допомогою нитки. В іншому випадку дитина виготовляє прикраси для ляльки, використовуючи квіти та закріплюючи їх за допомогою проволоки.

ВИСНОВКИ про особливості конструктивної діяльності в дошкільному віці:

– у процесі конструювання дитина розв’язує певні конструктивно-технічні задачі, сутністю яких є з’єднання окремих частин і елементів за певною логікою;

– у дошкільному віці розвиваються дві взаємозв’язані сторони конструктивної діяльності: конструювання-зображення (зближується з образотворчою діяльністю) і будівництво для гри (зближується з конструктивно-технічною творчістю дорослих);

– дитяча споруда забезпечує виконання певних функцій справжньої, але зовні нагадує її тільки загальною формою;

– конструювання дошкільника спирається на його розумову діяльність і водночас слугує засобом її розвитку;

– уміння обстежувати конструкцію розвивається під керівництвом дорослого;

– з віком дитини зростає самостійність та творчість конструювання.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012

Еще по теме Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці:

  1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ТА КОНСТРУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  2. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці
  3. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  4. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  5. Розвиток волі у дошкільному віці
  6. РОЗВИТОК ЕМОЦІЙ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  7. ЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  8. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці
  9. Форми спілкування у дошкільному віці
  10. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
  11. Види пам’яті у дошкільному віці
  12. Побутова діяльність у дошкільному віці
  13. ТЕМПЕРАМЕНТ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  14. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці
  15. ВОЛЯ ТА СИСТЕМА МОТИВІВ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  16. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СПІЛКУВАННЯ ДОРОСЛОГО І ДИТИНИ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  17. Розвиток особистості у військовій діяльності
  18. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
  19. Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника