Особливості уваги дитини немовлячого віку



З перших днів життя у дитини спостерігаються реакції на певні подразники. Серед них, насамперед, ті, які мають значення для її життя, які можуть становити загрозу чи негативно впливають на дитячий організм.
Так, дитина здригається від різких звуків, заплющує очі від різкого світла. Якщо ці подразники продовжують на неї впли вати, то у дитини виникає руховий неспокій, вона починає плакати. Перші прояви уваги спрямовані на уникнення шкідливих та загрозливих для життя подразників.

На першому місяці життя у дитини виявляється орієнтувальний рефлекс, як основа для подальшого розвитку пізнавальної діяльності. Її увага тепер спрямовується на незвичні, особливо яскраві об’єкти, які вже не викликають у неї занепокоєння. Така увага пов’язується з першими проявами інтересу до навколишніх предметів. Виникає реакція зосередження у ті моменти, коли дитина спрямовує погляд, завмирає, тягнеться до об’єкту, що викликав інтерес. Першим об’єктом, що викликає зосередження, є обличчя дорослого. Така реакція пізніше стає складовою комплексу пожвавлення, коли дитина тривало зосереджується на обличчі матері. Ознайомлення із оточуючим для немовляти опосередковане спілкуванням з дорослим. Увагу викликають, насамперед, ті об’єкти, якими діє дорослий, про які він говорить дитині. В кінці першого місяця дитина затримує погляд на незвичайному предметі.

Поява реакції зосередження на різних аналізаторах припадає на різні вікові моменти:

2–3-й тиждень – поява слухового зосередження;

3–4-й тиждень – поява зорового зосередження на обличчі дорослого і слухового під час його розмови з малюком.

Увага дитини спочатку спрямовується на статичні зовнішні ознаки предметів (колір, блискучість, яскравість, розмір, здатність ви- робляти звук).
З розвитком моторної активності дитини, з появою хапання у дитини виникає інтерес до дії з предметами. Увага після

6 міс. стає умовою маніпулювання дитини предметами та його переходу до предметних дій. Дитина подовгу випробовує предмети, обстежує їх, що є неможливим без участі уваги. Це веде до бурхливого розвитку орієнтувально-дослідницької діяльності, у якій проявляється здатність і прагнення пізнавати оточуюче.

У немовлячому віці розвиваються перші властивості уваги, пов’язані із успіхами дитини в освоєнні предметів. До кінця 1-го року життя у дитини виникає здатність одночасно діяти з двома предметами, розподіляючи свою увагу: м’ячик дитина штовхає лівою ручкою, а правою у цей час трясе коробочку. Дістаючи мілкі предмети (кубики різної форми) з коробочки дитина переключає увагу з того предмету, що дістала, на той, який ще у коробочці.

ВИСНОВКИ щодо розвитку уваги у немовляти:

– основою розвитку уваги є вроджена здатність дитини реагувати на подразники, від яких залежить збереження її життя й здоров’я;

– у кінці 1-го місяця життя виникає реакція зосередження та орієнтувальний рефлекс;

– перші об’єкти, що викликають увагу дитини, включені у спілкування із дорослим;

– на основі реакції зосередження, що супроводжує предметні дії дитини, у 2-му півріччі життя виникає орієнтувально-дослідницька діяльність дитини, що є фундаментом розвитку пізнавальної діяльності;

– розвиток предметних дій дитини в кінці 1-го року спричиняє появу властивостей уваги – розподілу та переключення.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012

Еще по теме Особливості уваги дитини немовлячого віку:

  1. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку
  2. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
  3. Особливості мовлення дитини раннього віку
  4. Психічний розвиток дитини раннього віку
  5. РОЗВИТОК УВАГИ ДИТИНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 7 РОКІВ
  6. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
  7. Характеристика мислення дитини раннього віку
  8. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці
  9. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку
  10. Характеристика мовлення дитини дошкільного віку
  11. Психофізіологічні особливості дитини, яка вступає до школи