Особистість молодшого школяра

Особистість молодшого школяра відзначається системою властивостей, яких не було у дошкільника. Ці властивості належать до новоутворень особистості молодшого школяра. Ними виступають до- вільність, внутрішній план дій та рефлексія.
На їх основі розвивається теоретичне мислення, без якого подальше навчання буде утрудненим (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін).

Довільність полягає у саморегуляції поведінки відповідно до вимог дорослих. Вона забезпечує постановку цілей діяльності, пошук засобів їх досягнення з подоланням перешкод на цьому шляху. Довільність молодшого школяра найбільшою мірою виявляється у сфері навчання.

Внутрішній план дій дозволяє планувати й продумувати наперед хід виконання діяльності й підбирати все необхідне для цього; усно розв’язувати задачі; давати словесні звіти про виконане. Наприклад, на уроках праці після повідомлення теми вчитель просить учнів розкласти на парті необхідні матеріали, потім діти прослуховують порядок наступної роботи і тільки тепер розпочинають виготовлення ви- робу. Такий порядок роботи привчає дітей продумувати наперед усі умови виконання діяльності.

Уміння пояснити свої дії, аргументувати їх, знайти й виправити помилки лежать в основі рефлексії – здатності до об’єктивного аналізу власної поведінки відповідно до вимог діяльності.

Розвиток особистості молодшого школяра відбувається у складній системі його взаємин з батьками, вчителем, ровесниками та іншими дітьми.

Найавторитетнішою особою для молодшого школяра є вчитель. Тому взаємини з ровесниками опосередковані ставленням вчителя. Найбільшою популярністю у класі користуються відмінники, учні з високою навчальною успішністю і – навпаки (О. В. Киричук). У класі з’являються окремі мікрогрупи, об’єднані взаємними симпатіями. У процесі взаємин ускладнюється моральна поведінка: учень засвоює систему моральних норм, по-різному будуючи свою поведінку в різних напрямах взаємин. Це свідчить про достатню керованість і контрольованість моральної поведінки молодшого школяра. Деякі нові моральні норми молодший школяр розуміє формально, тому вчителю необхідно добиватись, щоб учень не просто знав цю норму, але й користувався нею у відповідних ситуаціях.

Провідні потреби молодшого школяра – пізнавальні.

Самооцінка молодшого школяра включає такі її різновиди: ретроспективна (об’єктом є поведінка у минулому), актуальна (теперіш- ня поведінка), перспективна (уявлення про можливості).
За мірою адекватності самооцінка буває завищеною, адекватною і заниженою. За мірою стабільності – стабільною та нестабільною (А. І. Ліпкіна, А. В. Захарова).

Найчастіше самооцінка молодших школярів відзначається зниженою стабільністю; вона конкретна, ситуативна, залежить від оцінок учителя. Рівень домагань формується, насамперед, на основі досягнутих успіхів і невдач у попередній діяльності. Стійкий неуспіх у навчанні призводить до втрати дитиною віри у свої сили, впевненості, швидко виникають небажані деформації особистості. Тому вчителю початкової школи необхідно працювати над створенням для всіх учнів ситуацій успіху.

Першокласники схильні переоцінювати власні моральні якості й недооцінювати їх у своїх однолітків. Проте з віком вони стають більш самокритичними.

Характер молодшого школяра знаходиться на етапі індивідуальної невизначеності. Так, більшість учнів мають однотипні прояви характеру: життєрадісність, доброзичливість, допитливість та безпосередність вираження своїх почуттів та ставлень. У негативному варіанті спостерігається вередливість, імпульсивність, упертість. Більш чітко у поведінці дітей виявляються особливості їхнього темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи.

ВИСНОВКИ про особистість молодшого школяра:

– новоутвореннями особистості молодшого школяра виступають довільність, внутрішній план дій та рефлексія;

– розвиток особистості молодшого школяра відбувається у складній системі його взаємин з батьками, вчителем, ровесниками та іншими дітьми;

– провідні потреби молодшого школяра – пізнавальні;

– учень засвоює систему моральних норм, по-різному будуючи свою поведінку в різних напрямах взаємин;

– самооцінка молодших школярів відзначається зниженою стабільністю й залежить від оцінок учителя.
<< | >>
Источник: Т.В. Дуткевич. Дитяча психологія. 2012

Еще по теме Особистість молодшого школяра:

  1. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра
  2. Діяльність молодшого школяра
  3. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра
  4. Формування особистості молодшого школяра
  5. ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
  6. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
  7. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК
  8. Загальні психологічні особливості молодших школярів
  9. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
  10. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці
  11. Основні закономірності психічного розвитку людини
  12. Характерні особливості учбової діяльності
  13. Основні вітчизняні теорії особистості
  14. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання