Спирт етиловий

Спирт етиловий при місцевому застосуванні дає виражений антисептичний, а також подразнювальний та в’яжучий ефект (див. тему «Антисептичні та дезінфекційні засоби»). Резорбтивна дія препарату проявляється пригніченням ЦНС, що є причиною гострих і хронічних отруєнь при вживанні спиртних напоїв. Спирт етиловий при внутрішньому застосуванні швидко всмоктується (особливо натще) в основному в тонкій кишці і приблизно 20 % — у шлунку. В організмі 90 % етилового спирту підлягає біотрансформації до вуглекислого газу і води. Окиснюється в печінці з ви­діленням енергії (7,1 ккал/г). Спирт етиловий у незміненому вигляді виділяється легенями, нирками і потовими залозами.

Пригнічувальна дія спирту етилового залежно від концентра­ції в крові і тканинах мозку має 3 стадії:

— збудження;

— наркозу;

— атональну.

Як засіб для наркозу спирт етиловий не використовують, оскільки він має неширокий спектр наркотичної дії, а також спри­чинює виражену стадію збудження. Слід зазначити його дію на центри терморегуляції, яка проявляється підвищенням тепловід­дачі за рахунок розширення судин шкіри; ось чому вживання на холоді спирту етилового сприяє переохолодженню.

Спирт етиловий підсилює секреторну активність слинних та шлункових залоз. Активність пепсину за низьких концентрацій (до 10 %) спирту не змінюється, а при підвищенні концентрації — знижується. Спирт етиловий 40 % пригнічує не тільки секрецію соляної кислоти, але й ферментну активність шлункового соку.

Застосування резорбтивної дії спирту етилового:

—парентеральне годування хворих з кахексією, які перебува­ють у критичному стані. 5 % розчин етанолу додають в протишо­кові рідини;

—при отруєнні спиртом метиловим вводити внутрішньовенно у формі 10 % розчину;

— припинення передчасних пологів.

Унаслідок тривалого застосування можливі звикання та лікар­ська залежність (психічна і фізична).

Гостре отруєння спиртом етиловим відбувається при його кон­центрації 3-4 г/л і характеризується ознаками глибокого пригні­чення функції ЦНС. Стадію ейфорії та збудження змінює кома. Потерпілі втрачають свідомість, знижується температура тіла, шкіра стає вологою, холодною на дотик, пульс частий, слабкого наповнення, з’являються асфіксія, ціаноз, знижується серцева діяльність, можливі судоми, марення, мимовільне виділення сечі та калу.

Смерть настає від паралічу дихального центру і зниження серцевої діяльності.

Під час лікування гострого отруєння спиртом етиловим слід:

—запобігати припиненню дихання й аспірації блювотними масами;

— для підтримання функції серцево-судинної системи призна­чати серцеві глікозиди;

— якщо збережена функція нирок, проводити форсований ді­урез за допомогою фуросеміду;

— вводити препарати: натрію гідрокарбонат (для усунення ацидозу), глюкозу з інсуліном (для окиснення спирту) тощо.

Хронічне отруєння (алкоголізм) характеризується звиканням, психічною і фізичною залежністю, синдромом абстиненції. По­стійне тривале застосування алкоголю призводить до порушення функції внутрішніх органів і систем. Вживання спиртних напоїв у період вагітності може стати причиною алкогольного синдрому плода (мікроцефалія, затримка розумового розвитку дитини аж до олігофренії, м’язова гіпотонія, аномалія розвитку серця і стате­вих органів). Особливо небезпечним є отруєння в період з 4-го по 10-й тиждень вагітності.

Серед фармакологічних засобів для лікування хворих на алкого­лізм ефективним є тетурам (дисульфірам, антабус). Суть лікуван­ня полягає в тому, що в разі призначення тетураму разом з 20-30 мл горілки порушується окиснення спирту на рівні ацетальдегіду, у пацієнта спостерігаються гіперемія обличчя, артеріальна гіпотен­зія, тахікардія, підвищення потовиділення, порушення дихання, блювання, страх смерті. Це може тривати від ЗО хв до декількох го­дин. Таким чином у пацієнта виробляється відраза до алкоголю. Те­турам не призначають особам віком понад 50 років, при серцево-су­динних захворюваннях, патології печінки, нирок і обміну речовин.

Є пролонгована форма тетураму — стерильні таблетки еспераль для імплантації. У деяких випадках з метою вироблення негативної реакції хворого на алкоголь також використовують блювотний засіб — апоморфін, різні психотропні препарати. Але поки що ефективних медикаментозних засобів для лікування хво­рих на алкоголізм немає.

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Спирт етиловий:

  1. СПИРТ МЕТИЛОВЫЙ (МЕТАНОЛ, КАРБИНОЛ, ДРЕВЕСНЫЙ СПИРТ)
  2. СПИРТ ЭТИЛОВЫЙ (ЭТАНОЛ, ВИННЫЙ СПИРТ)
  3. СПИРТ АМИЛОВЫЙ (1-ПЕНТАНОЛ, перв-АМИЛОВЫЙ СПИРТ, БУТИЛКАРБИНОЛ,)
  4. СПИРТ н-БУТИЛОВЫЙ (БУТАН-1-ОЛ, н-БУТИЛОВЫЙ СПИРТ)
  5. Спирт метиловый
  6. ОТРАВЛЕНИЕ МЕТИЛОВЫМ СПИРТОМ
  7. Отравление этиловым спиртом
  8. Взаимодействие лекарственных средств с этиловым спиртом
  9. ОСТРОЕ ОТРАВЛЕНИЕ МЕТИЛОВЫМ СПИРТОМ
  10. Спирты
  11. Отравления токсичными спиртами
  12. ИНЪЕКЦИИ ЭТИЛОВОГО СПИРТА В ОБЛАСТЬ ВУЛЬВЫ
  13. Миф 9. Нужно протереть ребенка спиртом, если у него температура