Специфічна антидотна терапія

Антидот — це речовина, що знешкоджує отрути шляхом хіміч­ної реакції і виводить їх з організму.

Розрізняють 3 види антидотів.

1. Антидоти, що запобігають всмоктуванню отрут, за­безпечують їх зв’язування, нейтралізацію і виведення з орга­нізму:

— неспецифічні антидоти контактної дії — активоване вугілля, карболен, ентеросгель;

— специфічні хімічні антидоти.

2. Антидота, що прискорюють біотрансформацію отрут у нетоксичні продукти розпаду:

— глюкоза — антидот при отруєнні ціанідами, синильною кис­лотою;

— унітіол — антидот при отруєнні ртуттю, золотом, вісмутом, талієм, сурмою, міддю, серцевими глікозидами;

— тетацин-кальцій — антидот при отруєнні солями свинцю, кобальту, кадмію, урану;

— метиленовий синій — антидот при отруєнні синильною кис­лотою, нітрогліцерином;

— натрію тіосульфат — антидот при отруєнні препаратами йоду, фенолами, серцевими глікозидами.

3. Функціональні антагоністи — це препарати, які вплива­ють на органи і системи протилежно до дії отрути. Найбільш по­ширені такі функціональні антагоністи:

— налорфіну гідрохлорид, налоксон — при отруєнні препара­тами опію;

— бемегрид — при легких отруєннях засобами для наркозу, снодійними;

— атропіну сульфат — при отруєннях М-холіноміметиками, антихолінестеразними засобами;

— протаміну сульфат — при передозуванні гепарину;

— глюкоза в гіпертонічному розчині — при передозуванні інс­уліну;

— антикоагулянти непрямої дії — при передозуванні вікасо­лу;

— прозерин — при отруєнні міорелаксантами периферичної дії;

— реактиватори холінестерази (дипіроксим, алоксим, ізонітрозин) — при отруєнні ФОС та антихолінестеразними пре­паратами.

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Специфічна антидотна терапія:

  1. Антидотная терапия
  2. ІНФУЗІЙНО-ТРАНСФУЗІЙНА ТЕРАПІЯ
  3. Специфічна профілактика
  4. СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ВІРУСНИХ ХВОРОБ ТВАРИН
  5. Специфічний (набутий) противірусний імунітет
  6. Інтенсивна терапія печінкової недостатності
  7. Специфічна лабораторна діагностика ГРВЗ
  8. Ковальчук Л.Я. та ін.. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів, 2003
  9. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  10. Трансляція
  11. Лечение токсической энцефалопатии
  12. Фактори клітинного імунітету
  13. Отравления
  14. Тести та задачі для самоконтролю