Рифампіцини

До групи рифампіцинів належать природні антибіотики, що продукуються променистим грибом Streptomyces meditervacei, а також напівсинтетичні сполуки.

Рифампіцин (бенеміцин, рифадин) — напівсинтетичний анти­біотик широкого спектру дії. Тип дії — бактерицидний. Препарат добре всмоктується, легко проникає в тканини, виводиться з жов­чю, частково — із сечею.

Показання до застосування: туберкульоз (разом з іншими про­титуберкульозними засобами), бронхіт, бронхопневмонія, пацієн­там з рановими інфекціями.

Побічні ефекти: порушення травлення, пронос, алергійні ре­акції. При тривалому застосуванні — ураження печінки, підшлун­кової залози, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Фармакобезпека:

— необхідно призначати до їди;

—слід пояснити пацієнту, що рифампіцин забарвлює сечу та слину в червоний колір;

— рифампіцин не сумісний з пероральними антикоагулянта­ми, протидіабетичними засобами;

—слід пам'ятати, що рифампіцин є індуктором мікросомальних ферментів печінки, тому прискорює метаболізм багатьох лікарських засобів (серцевих глікозидів, теофіліну, протизаплід­них препаратів, глюкокортикоїдів).

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Рифампіцини:

  1. Визер В.А.. Лекции по терапии, 2011
  2. АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ
  3. ЭКЗОГЕННЫЕ АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬВЕОЛИТЫ
  4. ЛЕЧЕНИЕ
  5. ХРОНИЧЕСКАЯ ЭОЗИНОФИЛЬНАЯ ПНЕВМОНИЯ
  6. ЛЕГОЧНЫЕ ЭОЗИНОФИЛИИ С АСТМАТИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ
  7. ЛИТЕРАТУРА
  8. БРОНХОЭКТАТИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ
  9. КЛАССИФИКАЦИЯ БРОНХОЭКТАЗОВ
  10. ЛИТЕРАТУРА
  11. БОЛЕЗНЬ (СИНДРОМ) РЕЙТЕРА
  12. БОЛЕЗНЬ (СИНДРОМ) ШЕГРЕНА
  13. БРОНХИАЛЬНАЯ АСТМА.
  14. ЭТИОЛОГИЯ
  15. ПАТОГЕНЕЗ
  16. КЛИНИЧЕСКАЯ КАРТИНА БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ
  17. ЛЕЧЕНИЕ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ
  18. БОЛЕЗНИ СУСТАВОВ
  19. РЕВМАТОИДНЫЙ АРТРИТ. БОЛЕЗНЬ БЕХТЕРЕВА
  20. ДЕФОРМИРУЮЩИЙ ОСТЕОАРТРОЗ. ПОДАГРА.