Протиспірохетозні засоби

Протиспірохетозні засоби застосовують для лікування хворих на сифіліс.

Сифіліс — це хронічне інфекційне захворювання, що передаєть­ся в основному статевим шляхом, спричинене блідою трепонемою, уражає всі органи і тканини організму, здатне до тривалого та рецидивного перебігу, успадковується.

Ще одна назва хвороби «люес» походить від грецького «lues» — карати.

Класифікація протиспірохетозних засобів

• Антибіотики (препарати пеніциліну, тетрацикліни, еритромі­цин, азитроміцин, цефтриаксон).

• Препарати вісмуту (бійохінол, бісмоверол, пентабісмол).

Неспецифічні засоби

• Імунні препарати (тимоген, тималін, лаферон, метилурацил, декарис).

• Стимулювальні засоби (пірогенал, алое, ФіБС, плазмол, спле­нін, екстракт плаценти).

• Вітамінотерапія.

Антибіотики групи пеніциліну короткої дії (бензилпеніциліну натрієва або калієва сіль) та препарати тривалої дії (бензилпеніци­ліну новокаїнова сіль, біциліни) виявляють виражену трепонемоцидну дію. До них виникає резистентність. Препарати ефективні на всіх стадіях сифілісу, їх призначають курсами. Тривалість різ­них курсів варіює залежно від форми і стадії захворювання. При непереносимості антибіотиків групи пеніциліну призначають інші антибіотики — тетрацикліни, а також еритроміцин, азитро­міцин, цефтріаксон, які за ефективністю поступаються препара­там пеніциліну.

Для лікування сифілісу використовують препарати вісмуту.

Бійохінол — пригнічує розмноження блідої спірохети, виявляє протизапальну дію. Повільно всмоктується і повільно виводиться з організму. Застосовують для лікування всіх форм сифілісу, але обмежено.

Бісмоверол — пригнічує ріст і розмноження блідої спірохети. Можна призначати при непереносимості бійохінолу для лікуван­ня всіх форм сифілісу.

Препарати вісмуту вводять внутрішньом’язово.

Побічні ефекти: темна облямівка по краях ясен (вісмутова об­лямівка). Можливі гінгівіт, стоматит, коліт, діарея, дерматит. Рідко — ураження нирок і печінки.

Особливості роботи з протиспірохетозними препаратами:

— пеніциліни несумісні з макролідами, адреналіном, глюко­зою, вітамінами С, Р, К, В„ В12;

— при застосуванні препаратів вісмуту необхідно слідкува­ти за станом слизових оболонок порожнини рота, функцією ни­рок і печінки;

— бійохінол потрібно вводити підігрітим, довгою голкою;

— азитроміцин (сумамед) доцільно призначати всередину до їди, а еритроміцин — після їди.

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Протиспірохетозні засоби:

  1. Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ
  2. Методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань
  3. Принципи лікування ГРВЗ
  4. Запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства
  5. Препарати, що застосовуються для пригнічення імунної відповіді
  6. Морально-психологічне забезпечення оборони
  7. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  8. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ
  9. Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник, 2013
  10. Лікування ангін
  11. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
  12. Методи теоретичного психологічного дослідження