Протипаркінсонічні засоби

Медичні терміни: хвороба Паркінсона, гіперкінезія, ригідність, гіпокіне­зія, депресія.

Протипаркінсонічні засоби — де група препаратів для ліку­вання пацієнтів із хворобою Паркінсона, а також паркінсонізму різного походження.

Хвороба Паркінсона — це хронічне нейродегенеративне захво­рювання, при якому уражаються ядра екстрапірамідної системи. Проявами цієї патології є: тремтіння пальців і кистей, а потім з’являються ригідність лицевих м’язів (різко підвищений тонус м’язів), яка зумовлює маскоподібність обличчя; гіпокінезія (ско­ваність рухів), поступово виникають психічні порушення. В роз­витку хвороби Паркінсона основним є порушення функцій дофамінергічної та холінергічної медіації. Фармакотерапія пар­кінсонізму спрямована на відновлення динамічної рівноваги між різними медіаторними системами.

Класифікація протипаркінсонічних засобів за механізмом дії

• Лікарські засоби, що активізують функцію дофамінергічної системи та комбіновані препарати: леводопа, мадопар, наком, мідантан, бромокриптин (парлодел), селегілін (юмекс).

• Лікарські засоби, що пригнічують функцію холінергічної системи: тригексифенідил (циклодол, паркопан); трипериден (норакін).

Леводопа (L-ДОФА, леводофа) — лівообертальний ізомер діоксифенілаланіну, утворюється в організмі з тирозину і є поперед­ником дофаміну.

Препарат проникає через ГЕБ, а потім у нейрони і перетворю­ється в дофамін, який усуває або ослаблює прояви паркінсонізму. Внаслідок цього підвищується рухливість, зменшується тремтін­ня, покращується мова, відновлюється здатність до концентрації уваги. Дія препарату починається через 1 тиж і досягає максиму­му через 1 міс. Дозу препарату підвищують поступово. Лікування тривале.

Показання до застосування: хвороба Паркінсона і симптома­тичний паркінсонізм (за винятком паркінсонізму, спричиненого антипсихотичними засобами).

Побічні ефекти: нудота, блювання, збудження або депресія, безсоння, посилення тремтіння, серцева аритмія. Ці ускладнення є оборотними при зниженні дози препарату.

Випускають комбіновані препарати, що містять леводопу з карбідопою (наком, синемет), і леводопу із бенсеразидом (мадопар). Завдяки таким сполученням збільшується кількість леводопи, що надходить у ЦНС. Це зумовлено тим, що карбідон і бенсеразид блокують ДОФА-декарбоксилазу, внаслідок чого зменшується руйнування дофаміну і значно підвищується ефективність лікування. Застосовують препарат для лікування хворих з паркінсонізмом (за винятком медикаментозного пар­кінсонізму).

Мідантан — здатен гальмувати генерацію імпульсів у рухових нейронах ЦНС і зменшувати вираженість симптомів паркінсонізму. Препарат також спричиняє деякі М-холіноблокувальні ефекти.

Показання до застосування: хвороба Паркінсона і симптома­тичний паркінсонізм, особливо у випадках, коли леводопа проти­показана. Мідантан усуває гіпокінезію, меншою мірою — ригід­ність і тремтіння. Покращання стану настає через 1-2 доби; максимальний ефект спостерігається через декілька діб, іноді тижнів.

Побічні ефекти: диспепсичні явища, головний біль, ортостатична артеріальна гіпотензія, галюцинації.

Юмекс (селегілін) є активним блокатором фермента МАО-Б, що бере участь у метаболізмі дофаміну, внаслідок чого підвищу­ється концентрація дофаміну в тканинах мозку. Призначають для лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона та симптоматичним паркінсонізмом.

Побічні ефекти: сухість у роті, порушення сну, нудота, блювання.

Тригексифенітидил (циклодол, паркопан) є центральним холіноблокувальним засобом. Препарат блокує як центральні, так і пе­риферичні М-холінорецептори. Вплив на ЦНС сприяє зменшенню або усуненню рухових порушень, пов’язаних з ураженням екстрапірамідної системи. Циклодол найбільш ефективно зменшує трем­тіння, а також ригідність, але мало впливає на гіпокінезію.

Показання до застосування: хвороба Паркінсона, паркінсонізм (у тому числі спричинений прийомом антипсихотичних засобів).

Побічні ефекти: сухість у роті, тахікардія, порушення акомо­дації, зниження тонусу м’язів кишечнику.

При лікуванні хворих з паркінсонізмом іноді використовують і інші центральні холіноблокувальні засоби: тропацин, бензтропіну мезилат, когентин тощо. Ці препарати не є засобами етіотропної терапії. Вони усувають або зменшують вираженість синдрому паркінсонізму і тому лікувальний ефект зберігається тільки під час їх застосування.

Фармакобезпека:

— необхідно пам'ятати, що протипаркінсонічні засоби не су­місні з холіноміметиками, антихолінестеразними засобами, транк-вілізаторами, наркотичними анальгетиками;

— леводопу, мадопар не можна комбінувати з інгібіторами МАО та вітаміном В6;

— леводопа не сумісна з дротаверином;

— циклодол протипоказаний при глаукомі. Препарат слід обе­режно призначати при артеріальній гіпертензії й атеросклерозі.

Протипаркінсонічні засоби

Назва

препарату

Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови збеоігання
Леводопа

(левопа)

(Levodopa)

Капсули і таблетки по 0,25 та 0,5 г Всередину під час або після їди по 0,25 г на день Список Б
Наком

(Nacom)

Таблетки (міс­тять по 0,25 г леводопи і 0,025 г карбідопи) Всередину по 0,5 таблет­ки 1-2 рази на день (за схемою) При кімнатній тем­пературі
Мадопар

(Madopar)

Капсули (міс­тять леводопу та бенсиразид) Всередину по 1 капсулі 3 рази на день При кімнатній тем­пературі
Мідантан

(амантадин)

(Midantanum)

Таблетки по 0,1 г Всередину по 0,05-0,1 г 2 рази на день після їди, потім 3-4 рази на день Список Б

У сухому місці

Селегілін

(юмекс)

(Celegilinum)

Таблетки по 0,005 г (5 мг) та 0,01г (10 мг) Всередину по 0,005-0,01 г 1-2 рази на день При кімнатній тем­пературі
Тригексифенідил (цикло­дол, паркопан)

(Trihexypheni-

dylum)

Таблетки по 0,001,0,002 та 0,005 г Всередину (під час або після їди), починаючи з 0,0005-0,001 г на день (за схемою) ВРД для дорос­лих — 0,01 г,

ВДЦ- 0,02 г

Список А

У щільно закупо­реній тарі

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Протипаркінсонічні засоби:

  1. Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ
  2. Методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань
  3. Принципи лікування ГРВЗ
  4. Запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства
  5. Препарати, що застосовуються для пригнічення імунної відповіді
  6. Морально-психологічне забезпечення оборони
  7. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  8. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ
  9. Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник, 2013
  10. Лікування ангін
  11. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
  12. Методи теоретичного психологічного дослідження
  13. Розвиток мислення у немовлячому віці
  14. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
  15. Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі