Протиаритмічні засоби

Поняття про аритмії та їх види

Засоби, що застосовують для лікування тахіаритмій

Засоби, що застосовують для лікування брадіаритмій

Медичні терміни: тахіаритмія, екстрасистолія, пароксизмальна тахікар­дія, миготлива аритмія, брадіаритмія.

Протиаритмічні засоби (антиаритмічні засоби) — препарати, які здатні усувати порушення серцевого ритму.

Поняття про аритмії та їх види

Серцеві скорочення виникають, якщо клітини — водії синусно­го вузла, що розташований у верхній частині серця, генерують електричні імпульси.

Ці імпульси поширюються по передсердях, а потім через про­відні нервові волокна надходять у шлуночки, ритмічно стимулю­ючи скорочення.

У нормі серце скорочується з частотою 60-80 за 1 хв, але частота скорочень може зростати під час фізичного навантаження чи стресу.

Чинниками, що визначають серцевий ритм, є автоматизм, збудливість і провідність міокарда, які залежать в основному від обміну К+, Na+, Са+, Mg+.

Калій є внутрішньоклітинним іоном, за його недостатності ви­никає тахікардія, а в разі надлишку (зменшення збудливості та провідності) — брадикардія, передозування — зупинка серця в період діастоли.

Кальцій сприяє збудливості, провідності, посилює скоротливу активність міокарда, але в разі його надлишку настає зупинка серця в період систоли.

Порушення ритму або зміна частоти серцевих скорочень з по­рушенням гемодинаміки називається аритмією.

Розрізняють тахіаритмії (порушення серцевого ритму з приско­ренням серцевих скорочень) та брадіаритмії (порушення серцево­го ритму з уповільненням пульсу).

При тахіаритміях підвищуються автоматизм, збудливість і провідність серця.

До тахіаритмій належать:

екстрасистолія — позачергові серцеві скорочення;

пароксизмальна тахікардія — напади серцевих скорочень ве­ликої частоти (понад 100-120 за 1 хв);

миготлива аритмія — некоординовані скорочення окремих міокардіоцитів, при яких не може відбутися повноцінна систола.

При брадіаритміях порушується проведення нервового імпуль­су між шлуночками та передсердями, що призводить до часткової або повної блокади серця; пульс уповільнюється до 30-40 за 1 хв.

Аритмії класифікують також залежно від місця генерації ім­пульсів та локалізації уражень серця. Переважно аритмії виника­ють унаслідок ішемічної хвороби серця, стресу, ендокринних хво­роб, вживання деяких ліків, кофеїну та ін. Засоби, які застосовують для лікування тахіаритмій

Класифікація препаратів, що усувають тахіаритмію

Мембраностабі-

дізувальні

Адренобло-

катори

Антагоністи

кальцію

Препарати

калію

Засоби, що продовжують реполяризацію
Новокаїнамід Анаприлін Верапаміл Калію Аміодарон
(прокаїнамід) (пропранолол, (ізоптин, фіноп- хлорид (кордарон.
Лідокаїн обзидан) тин, лекоптин) Калінорм седакорон,
Етмозин Атенолол Ніфедипін Аспаркам аритміл,
Дизопірамід Метопролол (коринфар, ада- Панангін аміокордин)
(ритмілен, (егілок, лат, ніфекард, Орнід
корапейс) метокард, кордафен,
Аймалін корвілол) кордипін)
(гілуритмал) Надолол Дилтіазем
Праймалін (коргард) Алтіазем
(неогілурит- Фенбутолол Кардил
мал) Піндолол Амлодипін
Мексилетин (віскен) (акридпін, нор-
Хінідин Талінолол вакс, нормодипін,
Фенітоїн (корданум) калчек, кадило-
(дифенін) Соталол пін)
Флекаїнид (гілукор) Фелодипін
(тамбокор) Ацебутолол (фелодип)
(сектраль) Лацидипін

Мембраностабілізувальні засоби

Мембраностабілізувальні засоби — порушують проникність іонів натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця. Належать до протиаритмічних засобів І класу і діляться на 3 підгрупи; ІА (хінідин, новокаїнамід, етмозин, дизопірамід, аймалін, праймалін, гвінідин), ІВ (лідокаїн, дифеніл, мексилетин, тримекаїн, бумекаїн) та ІС (флекаїнід, пропафенон, ритмонорм, морацизин).

Новокаїнамід (прокаїнамід) — протиаритмічний засіб швид­кої дії. За хімічною будовою близький до новокаїну, виявляє місцевоанестезійну дію.

Показання до застосування: шлуночкові тахіаритмії (шлуноч­кові форми пароксизмальної тахікардії та екстрасистолії), під час операцій на серці та великих судинах.

Побічні ефекти: при швидкому внутрішньовенному введенні — колапс, внутрішньосерцева блокада, головний біль, нудота, блю­вання, безсоння, алергія, симптоми системного червоного вовчака.

Хінідину сульфат — протиаритмічний засіб, що є ізомером протималярійного препарату хініну, один із перших мембрано-стабілізувальних засобів, які почали використовувати у медичній практиці. Зменшує збудливість міокарда, гальмує провідність, уповільнює серцевий ритм. Добре всмоктується з травного кана­лу, виділяється нирками. Максимальна дія спостерігається через 1-3 год і триває до 6 год.

Показання до застосування: стійкі форми миготливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, тахікардії за схемою.

Побічні ефекти: препарат високотоксичний, зумовлює зни­ження AT, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, появу виси­пу на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності.

Лідокаїн — місцевоанестезійний засіб, що виявляє виражену протиаритмічну активність. Призначають хворим із шлуночковими аритміями, у тому числі — на тлі інфаркту міокарда.

β-Адреноблокатори

Належать до протиаритмічних препаратів II класу.

Анаприлін (пропранолол, обзидан) порушує надходження йонів натрію у синусному вузлі, уповільнює синусовий ритм. При­значають хворим із синусовою аритмією (див. тему 5.2.2. «Засоби, що діють у ділянці закінчень адренорецепторів»).

Метопролол (беталок) — кардіоселективний (переважно той, що впливає на серце) p-блокатор, який виявляє протиаритмічну дію (знижує автоматизм синусного вузла, уповільнює провідність, збуд­ливість та скорочувальну активність серця), знижує AT, зменшує по­требу серця у кисні. Завдяки спеціальній лікарській формі чинить фармакологічний ефект протягом 24 год. При прийомі всередину повністю всмоктується з травного каналу, окиснюється у печінці та виділяється нирками, в тому числі 5 % — у незміненому вигляді.

Показання до застосування: тахіаритмії (особливо надшлуночкові форми), артеріальна гіпертензія, стенокардія тощо.

Побічні ефекти: брадикардія, відчуття холоду в кінцівках, втом­люваність, головний біль, парестезії, депресія, сухість у роті.

Засоби, що продовжують реполяризацію

Аміодарон (кордарон, седакорон, аміокордин, альдарон) — протиаритмічний засіб, який блокує кальцієві канали клітинних мембран, проявляє антагонізм до а- та β-адренорецепторів, вияв­ляє властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, упо­вільнює синусовий ритм, швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розширює вінцеві судини сер­ця, зменшує потребу міокарда у кисні.

Препарат повільно всмоктується і виводиться з організму. Ліку­вальна дія проявляється через декілька днів від початку лікування.

Показання до застосування: суправентрикулярна та синусова тахіаритмія, передсердна та шлуночкова екстрасистолія, стено­кардія, інфаркт міокарда.

Побічні ефекти: нудота, блювання, важкість у шлунку, алер­гія, м’язова слабкість.

Блокатори кальцієвих каналів

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) пригні­чують надходження в кардіоміоцити йонів кальцію «повільними» кальцієвими каналами клітинних мембран, зменшують автома­тизм синусного та атріовентрикулярного вузла, збудливість і про­відність серця.

Класифікація блокаторів кальцієвих каиальців (антагоністів кальцію)

Блокатори
І клас; II класу ПІ класу IV класу
Верапаміл

(ізоптин,

фіноптин,

лекоптин)

Галлоптин

Амлодипін (норваск, калчек, нормодипін, стамло) Фелодипін (плендил)

Ісрадипін (ломір)

Ніфедипін (кордипін, адалат, коринфар, нифекард, фенамон) Лацидипін

Дилтіазем (алтіазем, діазем, дилкардія, блокальцин) Циннаризин

(стугерон)

Верапаміл (ізоптин, фіноптин, вераміл, лекоптин, даністол) —

антагоніст кальцію, що виявляє виражену протиаритмічну та протиішемічну дії, уповільнює роботу серця, знижує AT, розширює судини серця та зменшує потребу серця у кисні.

Показання до застосування: надшлуночкові форми аритмій, стенокардія, артеріальна гіпертензія.

Побічні ефекти: нудота, запаморочення, загальна слабкість, гіперемія, артеріальна гіпотензія, закреп, алергійні реакції.

Препарати калію

Препарати калію проникають у середину міокардіоцитів та по­кращують метаболізм. За швидкого наростання концентрації йонів калію може настати зупинка серця в діастолі, перша ознака передозування — парестезії (оніміння, порушення чутливості).

Калію хлорид застосовують всередину у формі 10 % розчину по 1 столовій ложці після їди та внутрішньовенно крапельно у формі 0,25-0,5 % розчину для лікування хворих із шлуночковою екстрасистолією, миготливою аритмією, пароксизмальною тахі­кардією, особливо на тлі гіпокаліємії.

Побічні ефекти: подразнення слизової оболонки шлунка, нудо­та, блювання, виразковування травного каналу.

Панангін, або аспаркам, — комбінований засіб, що містить калію та магнію аспарагінат. Під час прийому всередину не по­дразнює слизові оболонки. Застосовують так само, як і калію хлорид. Засоби, які застосовують для лікування брадіаритмій

Класифікація препаратів, що усувають брадіаритмію

Адревоміметики М-холіноблокаторв
Ізадрин (ізопреналін)

Адреналіну гідрохлорид (епінефрин) Ефедрину гідрохлорид

Атропіну сульфат

Настойка красавки

Краплі Зеленіна

Препарати цих груп покращують серцеву провідність (збільшу­ють швидкість проведення нервових імпульсів по провідній систе­мі серця). Застосовують для лікування хворих з брадіаритмією та передсердно-шлуночковою блокадою серця.

Фармакобезпека:

— новокаїнамід не можна застосовувати разом із сульфаніл­амідними препаратами;

—внутрішньовенно новокаїнамід слід вводити дуже обереж­но, повільно, оскільки можливий розвиток колапсу;

—новокаїнамід та хінідин не можна призначати при передо­зуванні серцевих глікозидів;

—хінідину сульфат потрібно застосовувати за схемою: на перший прийом призначають по 0,4 г, потім — по 0,2 г щогодини до припинення нападу;

—лідокаїн слід вводити внутрішньовенно струминно, а по­тім крапельно, 2 % розчин — розводити ізотонічним розчином натрію хлориду;

— солі калію не сумісні з серцевими глікозидами;

— калію хлорид необхідно вводити внутрішньовенно краплин­но зі швидкістю 20-30 крапель за 1 хву формі 0,25-0,5 % розчину. Для цього вміст ампули калію хлориду (4 % розчин по 50 мл) по­трібно розвести у 10-16 разів ізотонічним розчином натрію хло­риду і вводити впродовж 1 год. Підвищення концентрації калію у крові в 4 рази призводить до зупинки серця!

— всередину калію хлорид необхідно вживати після їди;

—у разі внутрішньовенного введення аміодарону можливий колапс.

Протиаритмічні препарати

Назва

препарату

Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Верапаміл

(Verapamilum)

Таблетки, драже по 0,04 та 0,08 г;

0,25 % розчин в ампулах по 2 мл (2,5 мг/мл)

Всередину по 0,04 г 3 рази на день після їди; для купірування нападу тахіаритмії внутрішньо­венно струминно (протя­гом 40-60 с) по 2-4 мл У сухому темному

місці

Список Б

Метопролол (Metoprololum) Таблетки по 0,025 та 0,05 г Всередину початкова доза 0,05 г 3 рази на день, за відсутності ефекту — по 0,1-0,2 г 1 раз на добу При температурі не вище ніж 30 °С
Калію хлорид

(Каlіі

chloridum)

10 % розчин у флаконах по 100,200 мл;

4 % розчин в ампулах по 10 та50мл (40 мг/мл)

Всередину по 15 мл в 1 столовій ложці розчину після їди 3 рази на день; 50 мл розвести в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлори­ду (внут рішньовенно крапельно) ВДД-б г

Список Б

У сухому місці

Продовження

Назва

препарату

Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Новокаїнамід

(Novocainami-

dum)

Таблетки по 0,25 та 0,5 г;

10 % розчин в ампулах по 5 мл (100 мг/мл)

Всередину по 0,25-0,5 г через кожні 4-6 год; внутрішньом’язово по 5-10 мл, внутрішньо­венно — 5 мл препарату розчинити у 10-20 мл ізотонічного розчину глю­кози чи натрію хлориду, вводити дуже повільно зі швидкістю 0,05 г за 1 хв Всередину:

ВРД — 1г,

ВДЦ — 4 г; внутрішньом´язово, внутрішньо­венно: ВРД — 1г,

ВДД — 3 г

Список Б

У темному місці

Хінідину

сульфат

(Chinidini

sulfas)

Таблетки по 0,1 та 0,2 г Всередину на перший прийом по 0,4 г, потім по 0,2 г щогодини до припинення нападу Список Б

У темному місці

Аміодарон

(Amiodaroпит)

Таблетки по 0,2 г, 5 % розчин в ампулах по 3 мл (50 мг/мл) Всередину по 1 таблетці 2-3 рази на день після їди; внутрішньовенно крапельно по 3 мл на 250 мл 5 % розчину глюкози У темному місці

Запитання для самоконтролю

1. Обґрунтуйте принципи дії на серцеву провідність, автоматизм та збудливість препаратів для лікування тахі- та брадіаритмій.

2. Які групи препаратів пригнічують провідність, автоматизм та збудливість серця? Обґрунтуйте їх застосування, побічні ефекти.

3. Які засоби покращують проведення імпульсів провідною системою серця? Обґрунтуйте їх застосування.

Тести та задачі для самоконтролю

1. Пацієнту необхідно попередити виникнення аритмії під час опера­ції на серці. Визначте, який мембраностабілізувальний препарат призначено вводити під час операції:

а) верапаміл;

б) аспаркам;

в) ніфедипін;

г) анаприлін;

д) новокаїнамід.

2. Пацієнтові з артеріальною гіпертензією та тахіаритмією призначе­но лікування антагоністами кальцію. Визначте препарат, який при­значив лікар:

а) верапаміл;

б) новокаїнамід;

в) анаприлін;

г) аспаркам;

д) лідокаїн.

4. Складіть рецептурний пропис на:

— новокаїнамід в ампулах;

— верапаміл у драже;

— калію хлорид для застосування всередину;

— анаприлін в ампулах;

— таблетки аспаркаму.

Визначте фармакологічну групу та механізм впливу препаратів на серцеву діяльність.

* 5. В аптеці відсутні препарати: метопролол, анаприлін, верапаміл, аспаркам.

Порекомендуйте їх аналоги.

* 6. Пацієнтові за відсутності ефекту лікар призначив метопролол у дозі 0,2 г 1 раз на добу. На упаковці препарату написано, що 1 таблетка містить 25 мг. Визначте, скільки таблеток потрібно призначити на один прийом.

* 7. Проаналізуйте рецепт:

Rp.: Sol. Kalii chloridi 10 % 50 ml D. t. d. N. 10 in ampull.

S. Внутрішньовенно повільно по 50 мл

Робота з рецептурником

Занесіть до рецептурника:

— класифікацію препаратів для лікування тахі- та брадіаритмій;

— оформіть завдання з фармакотерапії на препарати: новокаїнамід, хінідину сульфат, верапаміл, калію хлорид, метопролол, аміодарон;

— клінічний термін «аритмія».

Гіпохолестеринемічні (протисклеротичні) засоби

Атеросклероз

Загальна характеристика гіпохолестеринемічних препаратів

Медичний термін: атеросклероз.

Атеросклероз

Атеросклероз — хронічне захворювання, яке виникає внаслі­док порушення обміну ліпідів і холестерину. Ці речовини прони­кають у стінку артерій і утворюють так звані атероми (бляшки). Вони потовщують стінку артерій, зумовлюють звуження просвіту судин, погіршення кровообігу, а нерідко й утворення тромбів. Уна­слідок цього розвиваються дистрофічні, некротичні і склеротичні ураження в органах, які живлять ці судини. Атеросклероз може виникати на будь-яких ділянках коронарних артерій, а також у судинах мозку. Зазвичай бляшки утворюються в місцях, де тиск в артеріях найвищий, зокрема на сполученні гілок.

Завдяки застосуванню сучасних засобів для лікування хворих на атеросклероз гальмується утворення атеросклеротичних бля­шок за рахунок впливу на ліпідний обмін, знижується синтез (утворення) холестерину, прискорюється його виведення з орга­нізму. Ці засоби також впливають на процеси мікроциркуляції у судинах (ангіопротекторна дія).

Загальна характеристика гіпохолестеринемічних препаратів

Класифікація гіпохолестеринемічних препаратів

Засоби, що знижують рівень холестерину та тригліцеридів у крові Ангіопротектори та інші препарати
Статини

Симвастин (зокор)

Ловастатин (мевакор, астатин) Правастатин (ліпостат)

Флувастатин (лескол)

Церивастатин (ліпобай)

Аторвастатин (ліпримар)

Фібрати

Безафібрат (вербітал)

Фенофібрат (ліпантил)

Ципрофібрат (ліпанор)

Бтофібрат (ліпомерц)

Секвестранти жовчних кислот Холестирамін (холестан)

Холестипол (холестид)

Хьюарова смола (гуарем)

Липостабіл форте

Риб’ячий жир

Олія часника

Пармідин (пірикарбат)

Нікотинова кислота

Токоферолу ацетат

Вітамін С, рутин

Пробукол (ліпомал)

Статини виявляють виражену протиатеросклеротичну дію за рахунок зниження загального рівня ліпідів (особливо ліпопротеїдів низької щільності) та холестерину в крові. Вони, діючи на фер­мент (З-гідрокси-З-метилглутарил-коензим А редуктазу), пригні­чують синтез холестерину в кишечнику та печінці. При цьому прискорюється також видалення холестерину із плазми крові.

Ловастатин отримано із грибка Aspergillus terreus, симвастатин та правастатин є його хімічними похідними, флувастатин і аторвастатин — продукти хімічного синтезу.

Ловастатин (мевакор, астатин) — гіпохолестеринемічний пре­парат, який блокує синтез холестерину в печінці, знижує рівень тригліцеридів та холестерину в крові, виявляє антиатерогенну дію. Малотоксичний.

Показання до застосування: гіперхолестеринемія (тип ІІА, ІІВ за класифікацією Фридеріксона), атеросклероз коронарних судин.

Побічні ефекти: алергія, нудота, головний біль, сухість у роті; рідко — гепатит, анемія, лейкопенія.

Фібрати є ефективними гіпохолестеринемічними препарата­ми. Вони знижують рівень холестерину та тригліцеридів за раху­нок дії на нещодавно відкритий ядровий (нуклеарний) альфа-рецептор (PPAR-альфа), який відіграє ключову роль у ліпідному обміні.

Фенофібрат (ліпантил) — мікронізований гіпохолестеринеміч­ний засіб з підвищеною біодоступністю. Він знижує рівень загаль­ного холестерину в крові на 20-25 %, тригліцеридів та фракцій ліпопротеїдів на 40-50 %.

Показання до застосування: гіперхолестеринемія (тип НА за класифікацією Фридеріксона) та ендогенна гіпертригліцеридемія (ІІВ, III, VI типів), що не піддається корекції дієтою.

Побічні ефекти: біль у м’язах, розлади з боку травного каналу за типом диспепсії, алергійні реакції.

Секвестранти жовчних кислот зв’язують у кишечнику жовчні кислоти та холестерин і виводять їх із організму (холестирамін, холестипол, хьюарова смола). Таким чином вони сприяють зни­женню в крові рівня загального холестерину та ліпопротеїнів низької щільності.

Ліпостабіл — гіпохолестеринемічний препарат, який активує метаболізм та виведення холестерину з організму, забезпечує ви­далення холестерину зі стінок судин, запобігає атеросклеротично­му ураженню судин. Містить есенціальні фосфоліпіди.

Показання до застосування: гіперхолестеринемія, атероскле­роз, порушення коронарного, церебрального та периферичного кровообігу, стенокардія, стан після перенесеного інфаркту міокар­да, церебрального інсульту тощо.

Побічні ефекти: не виявлені.

Засоби, що впливають на мозковий кровообіг

Медичні терміни: інсульт, струс мозку.

Класифікація препаратів, що впливають на мозковий кровообіг

Блокатора кальцієвих канальців з переважною дією на судини Комбіновані

препарати

Фітопрепаратн Засоби різних груп

Німодипін

(немотан, немотоп, дилцерен)

Цинаризин (стугерон) Флунаризин

(сибеліум)

Інстенон Нікошпан Ксантинолу нікотннат (компламін) Білобіл

(мемоплант)

Танакан

Кавінтон

(вінпоцетин)

Вінкамін

(оксибрал)

Трентал (агапурин, пентоксифілін, флекситал, вазоніт) Актовегін Церебролізин Серміон (ніцерголін) Ноотропні засоби

Цинаризин (стугерон) — блокатор кальцієвих канальців, що має виражену дію на судини головного мозку. Він покращує моз­ковий, а також коронарний та периферичний кровообіг, пригнічу­ючи надходження кальцію у гладкі м’язи судин через повільні канальці клітинних мембран. Має високу тропність (спорідненість) до судин головного мозку, підвищує стійкість до гіпоксії. Добре всмоктується з травного каналу, активно метаболізується в орга­нізмі і 2/3 препарату виводиться через травний канал.

Показання до застосування: порушення мозкового кровообігу (утому числі після інсульту і черепно-мозкової травми), лабіринтні розлади (запаморочення, шум у вухах, ністагм, блювання та нудота), попередження нападів мігрені, порушення периферичного кровообігу (хвороба Меньєра, облітеруючий атеросклероз, хвороба Рейно тощо).

Побічні ефекти: сонливість, сухість у роті, диспепсія, алергійні реакції.

Інстенов — комбінований препарат, що містить гексобендин, етаміван, етофілін.

Гексобендин покращує утилізацію глюкози та кисню тканина­ми мозку, стимулює анаеробне окиснення, що може проявлятися тільки в умовах ішемії та гіпоксії.

Етаміван нормалізує порушення адаптаційних можливостей лімбіко-ретикулярного комплексу мозку, що забезпечує збере­ження адекватної роботи нейронних комплексів кори та підкір­ково-стовбурових структур. Усе це сприяє покращанню невроло­гічного статусу хворих з тяжкими ураженнями ЦНС.

Етофілін активує метаболізм міокарда та збільшення хвилин­ного об’єму кровотоку, що сприяє підвищенню тиску в судинах зони ішемії (при цьому AT не підвищується).

Показання до застосування: ішемічний інсульт, наслідки пе­ренесеного інсульту, енцефалопатія (дисциркуляторна, посттрав­матична, постгіпоксична), струс головного мозку, тяжкі черепно-мозкові травми тощо.

Побічні ефекти: головний біль, гіперемія, тахікардія.

Нікошпан — комбінований препарат, що містить нікотинову кислоту та дротаверин. Препарат покращує мозковий та перифе­ричний кровообіг, мікроциркуляцію, сприяє розвитку сполучень між судинами.

Показання до застосування: спазми периферичних судин та судин головного мозку, мігрень, облітеруючий ендартеріїт.

Побічні ефекти: нудота, блювання, біль у животі, гіперемія, головний біль, запаморочення.

Білобіл (мемоплант) — препарат рослинного походження, що містить сухий екстракт з листя Гінкго білоба. Він сприяє покра­щанню кровотоку, попереджує тромбоутворення, нормалізує об­мінні процеси, виявляє антигіпоксичну дію; покращує мозковий кровообіг та доставку до мозку кисню і глюкози.

Показання до застосування: порушення мозкового кровообігу в осіб похилого віку, що супроводжується розладами розумових здібностей, сну, відчуттям страху, запамороченням, порушенням кровообігу в кінцівках (відчуття холоду, біль під час руху).

Побічні ефекти: головний біль, шкірний висип, розлади з боку органів травлення.

Подібну дію і застосування має танакан.

Трентал (агапурин, пентоксифілин, флекситал, вазоніт) — син­тетичний препарат, який покращує мікроциркуляцію та доставку до тканин кисню у кінцівках та ЦНС, знижує тромбоутворення.

Показання до застосування: ішемічний інсульт, дисциркуля­торна та атеросклеротична енцефалопатія, ангіонейропатії, іше­мічний та постінсультний стан, порушення периферичного крово­обігу на тлі атеросклеротичних, діабетичних та запальних процесів, порушення кровообігу в судинах ока та внутрішнього вуха тощо.

Побічні ефекти: нудота, блювання, біль і важкість у шлунку, запаморочення, гіперемія, алергійні реакції.

Церебролізин — препарат, що містить біологічно активний комплекс білків головного мозку свині. Має унікальну дію на го­ловний мозок — підтримує життєздатність нейронів, захищаючи їх від пошкодження, покращуючи пізнавальні властивості, кон­центрацію уваги та інтелектуальні здібності в цілому. Препарат сприяє покращанню настрою, формуванню позитивних емоцій.

Показання до застосування: хронічна недостатність мозкового кровообігу, ішемічний інсульт, травматичне ушкодження мозку, затримка розумового розвитку у дітей, синдроми недоумкуватості різного походження.

Побічні ефекти: рідко — підвищення температури тіла.

Актовегін — звільнений від білків екстракт з крові телят (міс­тить низькомолекулярні пептиди та похідні нуклеїнових кислот), стимулює енергетичні процеси у клітинах, підвищує засвоєння глюкози та кисню тканинами, покращує кровообіг.

Показання до застосування: недостатність мозкового та пери­феричного кровообігу, трофічні порушення на тлі варикозної хво­роби, виразки, пролежні, опіки, пошкодження рогівки, променеві ушкодження, пересадка шкіри тощо.

Побічні ефекти: алергійні реакції.

Серміон (ніцерголін) — синтетичний засіб, що знижує тонус мозкових та периферичних судин і зменшує їх опір, завдяки чому покращується мозковий кровотік. Активує обмін речовин у голов­ному мозку. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією може посту­пово знижувати AT.

Показання до застосування: інсульт, атеросклероз судин голов­ного мозку, головний біль судинного походження, артеріальна гі­пертензія.

Фармакобезпека:

—яовастатин не можна комбінувати з нікотиновою кисло­тою та циклоспорином, оскільки може виникнути гостра нирко­ва недостатність (ГНН);

—ліпостабіл не можна змішувати з будь-якими розчинами електролітів, його слід вводити без розведення, розчин в ампулі має бути виключно прозорим;

—актовегін необхідно вводити парентерально, зробивши по­передні проби на чутливість і забезпечивши умови проведення екстреної терапії. Внутрішньом’язово вводять повільно не біль­ше 5 мл, оскільки препарат має властивість підвищувати AT. Внутрішньовенно крапельно вводити зі швидкістю 2 мл за 1 хв.

Під час лікування інстеноном не можна вживати каву та чай, оскільки кофеїн ослаблює його дію;

—серміон при парентеральному введенні на початку лікування може спричинити розвиток ортостатичної гіпотензії, тому після введення пацієнти повинні бути в положенні лежачи;

—трентал посилює дію гепарину, фібринолітичних, протидіабетичних та антигіпертензивних засобів;

—цинаризин посилює дію заспокійливих засобів та алкоголю. У перші дні лікування не можна виконувати роботу, що потребує швидкого реагування;

—церебролізин посилює дію антидепресантів. Його слід дуже обережно призначати пацієнтам з алергійним діатезом чи вели­кими епілептичними нападами.

Протнсклеротичні (гіпохолестеринемічні) засоби та засоби, що впливають на мозковий кровообіг

Назва

препарату

Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Протнсклеротичні засоби
Ловастатин

(Lovastatinum)

Таблетки по 0,1, 0,2 та 0,4 г Починаючи з 0,04 г 1 раз під час вечері У звичайних умовах
Фенофібрат

(Phenofibratum)

Капсули по ОД г По 0,1 г 2 рази на день до чи після їди У звичайних умовах
Ліпостабіл

(Lipostabil)

Рідина в ампулах по 5 мл; капсули по 0,3 г Внутрішньовенно повільно без попередньо­го розведення 2-4 рази на день по 5 мл; по 2 капсули 3 рази на день перед їдою У звичайних умовах
Засоби, що впливають на мозковий кровообіг
Актовегін

(Actovegin)

Драже по 0,2 г; розчин в ампулах по 2 та 5 мл; 10 та 20 % розчин у флаконах по 250 мл;

5 % крем і мазь по 20 г; 20 % гель 5 г для очей

По 1-2 драже 3 рази на день перед їдою; внутріш­ньовенно чи внутрішньоартеріально по 5-20 мл на добу, потім по 2-5 мл на добу; внутрішньовен­но крапельно по 250 мл 1 раз на день зі швидкіс­тю 2 мл за 1 хв. 10-20 інфузій на курс; крем після лікування гелем; мазь після ліку­вання гелем і кремом; гель на шкіру, прикрива­ючи компресом; по 1 краплі в око 2-3 рази на добу У звичайних умовах

Гель для очей після відкри­вання упаковки треба викорис­тати протягои 4тиж.

Білобіл

(Bilobil)

Капсули по 0,04 г По 1-2 капсули 3 рази на день після їди протягом 3 міс. У звичайних умовах

Назва

препарату

Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Інстенон

(Instenon)

Таблетки, драже-форте; рідина в ампулах по 2 мл По 1-2 таблетки 3 рази на день; внутрішньовен­но крапельно 2 мл на 200 мл ізотонічного розчину глюкози або фізіологічного розчину натрію хлориду У звичайних умовах
Нікошпан

(Nicospan)

Таблетки по ОД г рідина в ампулах по 2 мл По 1-3 таблетки на добу після їди; під шкіру, внутрішньом’язово по 1-2 мл 1-2 рази на день Список Б Зберігати у звичайних умовах
Серміон

(Sermion)

Таблетки по 0,01, 0,03 та 0,005 г; поро­шок в ампулах по 0,004 г з розчинником По 0,01-0,05 г 3 рази на день; внутрішньом’язово по 0,002-0,004 г 2 рази на добу, внутрішньовен­но крапельно по 0,004-0,008 г, розведених у 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду чи глюкози, внутрішньоартеріально 0,004 г, розведених у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводити протягом 2 хв У звичайних умовах
Трентал (Тrental) Таблетки, драже по 0,1,

0,2 та 0,4 г;

2 % розчин в ампулах по 5 мл (20 мг/мл)

Протягом перших 2 тиж лікування по 0,2 г після їди 3 рази на день; потім по 0,1 г 3 рази на день не розжовуючи; внутріш­ньовенно крапельно 5 мл, розведених у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду чи глюкози У темному місці
Цинаризин

(Cinnarizinum)

Таблетки, капсули по 0,025 г; таб­летки по 0,075 г Після їди по 0,025 г 3 рази на день У звичайних умовах
Церебролізин

(Cerebrolyainum)

Рідина в ампулах по 1, 5 та 10 мл; рідина у флаконах по 30 і 50 мл Внутрішньом’язово по 1-5 мл; внутрішньовенно крапельно по 10-60 мл У темному місці при температурі не вище ніж 25 ’С

Запитання для самоконтролю

1. Який механізм розвитку атеросклерозу і як впливають на цей про­цес протисклеротичні засоби?

2. Назвіть групи протисклеротичних засобів та їх препарати, пояс­ніть механізм дії кожної з груп.

3. Дайте загальну характеристику препаратам, які покращують моз­ковий кровообіг, назвіть фармакологічні групи та їх представників.

Тести і задачі для самоконтролю

1. У пацієнта атеросклероз. Лікар призначив засіб, що впливає на лі­підний обмін. Визначте можливі препарати:

а) ловастатин, фенофібрат;

б) токоферолу ацетат, рутин;

в) кавінтон, циннаризин;

г) церебролізин, танакан;

д) пармідин, метіонін.

2. У пацієнта розлади мозкового кровообігу. Одним із препаратів для комплексного лікування було призначено блокатор кальцієвих каналів, що має виражений вплив на судини головного мозку. Визначте препарат:

а) стугерон;

б) циннаризин;

в) церебролізин;

г) трентал;

д) танакан.

3. У пацієнта ішемічний інсульт. Лікар призначив засіб, що містить біоло­гічно активний комплекс білків головного мозку свині. Назвіть препарат:

а) інстенон;

б) танакан;

в) церебролізин;

г) циннаризин;

д) актовегін.

4. Складіть рецептурний пропис на:

— фенофібрат у капсулах;

— ліпостабіл в ампулах;

— серміон у таблетках;

— церебролізин в ампулах;

— актовегін у драже.

Назвіть фармакологічну групу кожного препарату.

* 5. В аптеці відсутні препарати: кавінтон, фенофібрат, трентал, ло­вастатин, циннаризин, компламін. Порекомендуйте заміну та систематезуйте їх за групами.

Робота з рецептурником

Занесіть до рецептурника:

— класифікацію протисклеротичних препаратів та засобів, що впливають на мозковий кровообіг;

— оформіть таблиці з фармакотерапії на препарати: ловастатин, фенофібрат, ліпостабіл, цинаризин, інстенон, актовегін, серміов, трентал, церебролізин.

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Протиаритмічні засоби:

  1. Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ
  2. Методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань
  3. Принципи лікування ГРВЗ
  4. Запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства
  5. Препарати, що застосовуються для пригнічення імунної відповіді
  6. Морально-психологічне забезпечення оборони
  7. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  8. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ
  9. Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник, 2013
  10. Лікування ангін
  11. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
  12. Методи теоретичного психологічного дослідження
  13. Розвиток мислення у немовлячому віці
  14. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
  15. Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
  16. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
  17. Розвиток волі у дошкільному віці
  18. Методологія психологічного дослідження
  19. Об'єкт валеології
  20. ВНУТРІШНЬОМИГДАЛИКОВИЙ (ІНТРАТОНЗИЛЯРНИЙ) АБСЦЕС