Проносні засоби

Проносні препарати (застосовують при закрепах) — засоби, що стимулюють рухову активність кишок, викликають дефекацію.

Сольові (осмотичні) проносні засоби — магнію сульфат, натрію сільфат тощо — створюють у кишках високу концентрацію йонів, підвищують осмотичний тиск, порушують всмоктування води. Вода і розчинені в ній речовини затримуються у кишках, унаслідок чого вони розтягуються, механорецептори подразнюються та поси­люється їхня рухова активність. Через 4-6 год настає дефекація.

Застосовують сольові проносні при отруєннях, гострих закрепах.

Контактні проносні препарати подразнюють рецептори різних відділів кишечнику, а ті — спричинюють і посилюють перисталь­тику кишок.

Класифікація проносних препаратів

Осмотичні

проносні

Контактні проносні

Проносні, що розм’якшують калові маси Проносні, що збільшують об’єм вмісту кишечнику
Магнію сульфат Натрію сульфат Сіль «Барбара» Лактулоза

(дуфалак,

нормазе,

порталак)

Ізафенін Фенолфталеїн Бісакодил (дульколакс)

Рицинова олія Корінь ревеню Листя сенни Сеносайд

Сенаде

Сенадексин

Тисасен

Регулакс

Кора крушини (екстракт, сироп) Гуталакс Депурафлюкс

Масло вазелінове Макрогол (фор­лакс, фортране) Ламінарид

Мукофальк

Рицинова олія діє переважно в тонкій кишці, де з неї утворю­ється рицинолова кислота, яка подразнює рецептори і посилює перистальтику. Дія проявляється через 6-8 год.

Окрім цього ри­цинова олія рефлекторно посилює ритмічні скорочення матки.

Показання до застосування: гострий закреп, а також для сти­муляції пологів.

Протипоказання: період вагітності, отруєння.

Проносні препарати рослинного походження — листя сенни, кора крушини, корінь ревеню, плоди жостеру (а також комбіновані препа­рати — сенасайд, сенаде, сенадексин, регулакс та ін.) — містять антраглікозиди, які подразнюють рецептори товстої кишки і через 8-10 год настає дефекація. Призначають ці засоби при хронічних закрепах.

Побічні ефекти: звикання.

На рецептори товстої кишки діють також синтетичні препара­ти — фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, бісакодил. Дія проявля­ється через 10-12 год. Ці засоби застосовують при хронічних за­крепах. Проносні засоби рослинного походження та синтетичні препарати призначають на ніч.

Макрогол (форлакс, фортране) — проносний засіб у формі порош­ку, високомолекулярний оксид етилену, здатний утворювати зв’язки з молекулами води. Тим самим він діє і як осмотичний проносний засіб, і розм’якшує калові маси. Дія проявляється через 24-48 год.

Показання до застосування: макрогол і форлак — закреп у до­рослих; фортране використовують для промивання кишечнику перед ендоскопічним та рентгенівським дослідженнями, операція­ми на кишечнику.

Мукофальк — проносний засіб рослинного походження, який отримують із насіння подорожника. Регулює роботу кишечнику, збільшуючи об’єм його вмісту та розм’якшуючи калові маси.

Показання до застосування: звичний закреп, закреп у період вагітності, тріщини прямої кишки, геморой та ін.

Побічні ефекти: відчуття наповнення шлунка, метеоризм.

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Проносні засоби:

  1. Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ
  2. Методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань
  3. Лікування ангін
  4. Принципи лікування ГРВЗ
  5. Запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства
  6. Препарати, що застосовуються для пригнічення імунної відповіді
  7. Морально-психологічне забезпечення оборони
  8. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  9. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ
  10. Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник, 2013
  11. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
  12. Методи теоретичного психологічного дослідження
  13. Розвиток мислення у немовлячому віці
  14. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
  15. Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
  16. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
  17. Розвиток волі у дошкільному віці