Правила виписування рецептів

Рецептура твердих лікарських форм

До твердих лікарських форм належать порошки, таблетки, драже, гранули тощо.

Таблетки (Tabulettae) — тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних ре­човин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин же­латину). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фармацевтичних заводах.

Таблетки для вживання всередину класифікують так:

• таблетки без оболонки; одношарові, одержані одноразовим пресуванням;

• таблетки, вкриті оболонкою; вкриті одним або кількома шара­ми суміші різних речовин (смоли, желатин, цукри, воски);

• таблетки шипучі — таблетки без оболонки, основну масу яких становлять кислоти і карбонати або гідрокарбонати, які швидко реагують у присутності води з виділенням вуг­лекислого газу;

• таблетки розчинні (перед застосуванням розчиняють у воді);

• таблетки дисперговані;

• таблетки кишково-розчинні (перед вживанням диспергують у воді до утворення гомогенної суспензії);

• таблетки з модифікованим вивільненням; стійкі в шлунково­му соку і звільняють діючу речовину в кишечнику (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої речовини або речовин);

• таблетки для застосування у ротовій порожнині; забезпечу­ють повільне вивільнення і місцеву дію речовини в певних ділянках рота.

Нові терапевтичні системи — це:

• лікарські форми з уповільненим надходженням препарату — retard або slow-relese — у вигляді таблеток і капсул;

• лікарські форми з двофазним надходженням препарату — ra­pid-retard;

• лікарські терапевтичні системи 24-годинної дії.

Ретардовані таблетки — це мікрогранули, що містять препарат,

оточений матриксною біополімерною основою. Сформовані вони за принципом «бутерброду», завдяки чому пошарово розчиняєть­ся основа або мікрогранула, вивільняючи чергову дозу препарату, що і забезпечує пролонгованісь дії. Лікарська форма може бути у вигляді розчинної капсули, що містить гранули або мікрогранули препарату на полімерній основі.

Лікарська форма з двофазним вивільненням типу rapid-retard — Adalat CL фірми «Байєр» (Німеччина).

Лікарські терапевтичні системи типу GITS — gastrointestinal therapeutic system (лікарська форма ніфедипіну — Adelat GITS, фір­ми «Байєр»), Procardia XL (фірми «Пфайзер», США) та SODAS — spheroidal oral grug — absorbition system (лікарська форма верапамілу, «Verelan», США).

Принцип дії лікарських терапевтичних систем полягає у ви­вільненні препарату з лікарської форми під впливом осмотичних сил. Така лікарська форма має у своєму складі два шари: один шар — це гранули, що містять препарат, другий — полімернодіюча речовина. Зовні таблетка вкрита нерозчинною напівпроникною оболонкою, що пропускає воду і не пропускає іони та лікарську ре­човину. З боку шару із гранулами в оболонці препарату просвердле­но за допомогою лазерної техніки отвір, через який і виділятиметь­ся лікарська речовина. Після надходження зазначеної системи в просвіт кишок вода проникає через напівпроникну оболонку, роз­чиняє гранули з препаратом до суспензії і розширює остмотичну ді­ючу речовину. Таким чином, відбувається витиснення препарату через отвір. Швидкість надходження лікарського засобу не зале­жить від pH і моторики травного тракту, що і забезпечує постійну концентрацію препарату в плазмі крові протягом 24 год.

Таблетки перед прийомом краще подрібнити і розчинити в не­великій кількості води. Таблетки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне покриття, не можна подрібнювати (див. тему «Загальна фармакологія*). Є спеціальні таблетки для роз­смоктування у роті, а також для введення у піхву, для імпланта­ції під шкіру.

Залежно від кількості лікарських речовин є прості (містять один лікарський засіб) та складні (містять два або декілька лікар­ських засобів) таблетки.

Виділяють ще один різновид таблеток — складні таблетки, що мають спеціальну офіцинальну назву (седалгін, теофедрин тощо).

Під час роботи з таблетками звертають увагу на їхню якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею. Перевіряють таблетки на міц­ність (при падінні на дерев’яну поверхню таблетки не повинні роз­биватися), розчинність (мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді при температурі 37 °С; таблетки, вкриті оболонкою, — за 30 хв).

Алгоритми виписування таблеток у рецептах Приклади рецептів
Пропис простих таблеток a) Rp.: Назва л. р. — Р. Д. (разова доза)

D. t. d. N.... in tab. S.

Виписати 10 таблеток, що містять 0,3 г анестезину. Призначити всередину по 1 таблетці 3 рази на день.

Rp.: Anaesthesini 0,3 D. t. d. N. 10 in tab.

S. Всередину no 1 таблетці 3 рази на день

6) Rp.: Tabulettas (таблеток)

Назва л. p. — P. Д. N. ... D.S.

Rp.: Tab. Anaesthesini 0,3 N. 10 D. S. Всередину no 1 таблетці 3 рази на день
Пропис складних таблеток Rp.: Назва л. р. — Р. Д. Назва л. р. — Р. Д.

D. t. d. N.... in tab.

S.

Виписати 10 таблеток, що містять 0,2 г теоброміну та 0,03 г фенобарбіталу. Призна­чити всередину по 1 таблетці 2 рази на день. Rp.: Theobromini 0,2 Phenobarbitali 0,03 D. t. d. N. 10 in tab.

S. Всередину no 1 таблетці 2 рази на день

Пропис складних запатентова­них таблеток

Rp.: Tabulettarum «патентована назва» N....

D.S.

Виписати 20 таблеток папазолу. Призначити всередину по 1 таблетці 3 рази на день.

Rp.: Tab. «Papasolum* N. 20

D. S. Всередину по 1 таблетці 3 рази на день

Драже (Dragee) — тверда дозована лікарська форма, яку одержу­ють шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміж­них речовин на цукрові гранули. Вживають всередину: ковтають не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємного смаку і запаху лікарських речовин.

Алгоритм виписування драже в рецептах Приклад рецепта
Пропис драже:

Rp.: Dragee (драже) Назва л. р. — Р. Д. D.t.d.N....

S.

Виписати 20 драже, що містять ОД г діазоліну. Призначити всередину по 1 драже 2 рази на день після їди.

Rp.: Dragee Diazolini ОД D. t. d. N. 20

S. Всередину no 1 драже 2 рази на день після їди

Мікродраже — тверда дозована лікарська форма, яка утворюєть­ся шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae) — тверда лікарська форма, має вигляд одно­рідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах.

Класифікація гранул:

• шипучі, без оболонки, містять кислоти і карбонати, гідро­карбонати;

• гранули, вкриті оболонкою;

• гранули кишково-розчинні;

• гранули з модифікованим вивільненням.

Гранули є недозованою лікарською формою. їх призначають все­редину, дозують чайними ложками, дітям — розчиняють у пере­вареній воді.

Приклад рецепта:

Rp.: Granularum Orasi 100,0

D. S. Всередину по 1/2-1 чайній ложці гранул під час або після їди 3 рази на день

Порошок (Pulvis) — це тверда сипка лікарська форма для внут­рішнього або зовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин. Стерильний порошок застосову­ють для парентерального введення після попереднього розчинен­ня в стерильному розчиннику. Для виготовлення порошків вико­ристовують лікарські речовини різного походження: синтетичного, рослинного, тваринного та мікробного, а також неорганічні спо­луки. Виготовляють фабрично-заводським шляхом (за офіцинальними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами).

Класифікація порошків залежно від застосування:

а) для зовнішнього застосування — випускають в одноразових або багаторазових контейнерах (з кришками, що просідають), а також у контейнерах під тиском;

б) для перорального застосування — випускають в одно- або багаторазових контейнерах. Вживають з водою. Розрізняють шипучі порошки, що містять кислоти, карбонати або гідрокар­бонати.

Порошки, що готують ex tempore, поділяють на прості і склад­ні, отруйні і сильнодіючі речовини у кількостях менше 0,05 г на всю масу, що готується, використовують у вигляді тритурації су­міші з лактозою (1:100 або 1:10).

За ступенем подрібнення порошки поділяють на:

1)великі (pulvis grossus) — застосовують всередину після по­переднього розчинення;

2)дрібні (pulvis subtillis) — застосовують усередину і запивають водою;

3)найдрібніші (pulvis subtilissimus) — використовують для зовнішнього застосування.

Алгоритми виписування порошків у рецептах Приклади рецептів
Пропис простих недозованих порошків Rp.: Назва л. р. — маса Da (видай)

Signa (познач)

Виписати 100 г тальку. Присипати шкіру.

Rp.: Таїсі 100,0

D. S. Присипати шкіру

Пропис складних недозованих порош­ків

Rp.: Назва л. р. — маса Назва л. р. — маса М. f. pulv. (змішай, щоб утворився порошок)

D.

S.

Виписати порошок, що містить по 20 г тальку і крохмалю.

Присипати шкіру.

Rp.: Таїсі

Amyli аа 20,0 М. f. pulv.

D. S. Присипати шкіру

Пропис простих дозованих порошків Rp.: Назва л. р. — Р. Д.

D. t. d. N. 10 (видай таких доз 10) S.

Виписати 10 порошків, що містять 0,5 г магнію оксиду. Призначити всередину по 1 порошку через 2 год після їди.

Rp.: Magnesii oxydi 0,5 D. t. d. N. 10

S. Всередину no 1 порошку через 2 год після їди

Продовження

Алгоритми виписування порошків у рецептах Приклади рецептів
Пропис складних дозованих порошків Rp.: Назва л. р. — Р. Д.

Назва л. р. — Р. Д.

М. f. pulv. (змішай, щоб утворився порошок)

D. t. d. N. 12 (видай таких доз 12) S.

Виписати 12 порошків, що містять 0,002 г рибофлавіну 1 0,2 г глюкози. Призначити всередину по 1 порошку 2-3 рази на день.

Rp.: Riboflavini 0,002 Glucosi 0,2 М. f. pulv.

D. t. d. N. 12

S. Приймати no 1 порошку 2-3 рази на день

За кількістю інгредієнтів порошки поділяють на прості (міс­тять один лікарський засіб) і складні (містять два лікарських за­соби або більше). Застосовують також дозовані порошки для вжи­вання всередину та для ін’єкцій (стерильні у флаконах і в ампулах) та недозовані (якщо містять несильнодіючі речовини, тобто ті, що не потребують точного дозування) — для зовнішнього викорис­тання, рідше — всередину. Маса дозованих порошків становить від 0,1 до 1 г, а якщо вміст лікарської речовини менше ніж ОД г, то додають цукор (Saccharum), молочний цукор (Saccharum lactis) або глюкозу (Glucosum), а для хворого на цукровий діабет — крох­маль (Amylum). Відпускають дозовані порошки в папері, а ті, що містять гігроскопічні речовини, — у вощеному (Charta cerata) або парафіновому папері (Charta paraffinata).

Недозовані порошки випускають масою від 5 до 100 г і більше. Відпускають у паперовому пакеті або в баночці. Є певні правила щодо виписування порошків у рецептах.

Капсули (Capsulae) — це оболонки для дозованих порошкопо­дібних, гранульованих або рідких лікарських речовин для застосу­вання всередину. У капсулах випускають лікарські препарати, що мають неприємний смак, запах або справляють подразливу дію. Желатинові капсули виготовляють із желатину. Вони бува­ють еластичні, які заповнюють на заводах, і тверді, що склада­ються з двох напівциліндрів, які заповнюють на заводах та в апте­ках. Є капсули кишково-розчинні (заповнюють гранулами або частками з кислотостійкою оболонкою) та з модифікованим ви­вільненням (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої субстанції). Желатинові капсули, що обробляють парою формальдегіду, називають глютоїдними, або гелодуратовими (розчиняються в лужному середови­щі кишок, як і кератинові). Капсули призначають всередину; їх ковтають не розжовуючи.

Алгоритм витісування капсул у рецептах Приклад рецепта
Пропис дозованих лікарських речовин у капсулах Rp.: Назва л. р. — Р. Д.

D. t. d. N.... in caps.

(у капсулах)

S.

Виписати 20 порошків оксациліну натрієвої солі по 0,25 г у желатинових капсулах. Призначити всередину по 2 капсули через кожні 6 год.

Rp.: Oxacillini-natrii 0,25 D. t. d. N. 20 in caps.

S. Всередину no 2 капсули через кожні 6 год

Спансули (Spansulae) — це капсули для застосування всереди­ну, які містять суміш кількох видів мікродраже лікарських речо­вин з різною тривалістю дії.

Сучасна хіміко-фармацевтична промисловість виготовляє кондитерські* лікарські форми на желатиновій основі: пастил­ки, цукерки, печиво, які є привабливими на вигляд і зручними в лікуванні дітей дошкільного віку.

Рецептура рідких лікарських форм

Алгоритм витісування рідких лікарських форм Приклад, рецепта
Скорочений пропис водних

розчинів:

а) у відсотках:

Rp.: Solutionis, назва л. р. (%) — об’єм (мл)

D.

S.

Виписати 200 мл 3 % розчину натрію броміду. Призначити всередину по 1 столовій ложці розчину 3 рази на день після їди.

Rp.: Sol. Natrii bromidi 3 % — 200 ml D. S. Всередину no 1 столовій ложці розчину 3 рази на день

б) у співвідношенні маса: об’єм: Rp.: Sol. Назва л. р. — маса (г) — об’єм (мл)

D.

S.

Виписати 200 мл розчину з 6 г натрію броміду. Призначити всередину по 1 столовій ложці розчину 3 рази на день після їди.

Rp.: Sol. Natrii bromidi ex 6,0 — 200 ml D. S. Всередину no 1 столовій ложці розчину 3 рази на день

в) у відносних одиницях (це стосується високих розбав­лень розчинів):

Rp.: Sol. Назвал, р. відносно одиниці — об’єм (мл)

D.

S.

Виписати 500 мл розчину фурациліну в співвідношенні 1:5000. Призначити для полоскання горла.

Rp.: Sol. Furacilini 1:5000 — 500 ml D. S. Для полоскання горла

Продовження

Алгоритми виписування рідких лікарських форм у рецептах Приклади рецептів
Скорочений пропис неводних

розчинів:

а) олійного:

Rp.: Sol. Назва л. р. oleosae (%) — об’єм (мл)

D.

S.

Виписати 5 мл 0,5 % олійного розчину ергокальциферолу. Призначити всередину по 1 краплі 3 рази на день.

Rp.: Sol. Ergocalciferoli oleosae 0,5 % — 5 ml D. S. Всередину no 1 краплі розчину 3 рази на день

б) спиртового:

Rp.: Sol. Назвал, р.

spirituosae (%) — об’єм (мл) D. S.

Виписати 20 мл 2 % спиртового розчину брильянтового зеленого. Призначити для зма­щування уражених ділянок шкіри.

Rp.: Sol. Viridis nitentis spirituosae 2 % — 20 ml D. S. Змащувати уражені ділянки шкіри

Розгорнутий пропис розчинів: Rp.: Назва лікарської речови­ни — маса (г)

Розчинник — об’єм (мл) М. D.S.

Виписати 200 мл 0,02 % розчину фурациліну. Призначити для полоскання горла.

Rp.: Furacilini 0,04

Aguae purif icatae 200 ml M. D. S. Для полоскання горла

До рідких лікарських форм належать розчини, настої, відвари, настойки, рідкі екстракти, новогаленові препарати, сиропи, сли­зи, суспензії, емульсії, краплі, мікстури.

Розчин (Solutio) — рідка лікарська форма для зовнішнього і парен­терального застосування, а також для вживання всередину. Розчин одержують шляхом розчинення однієї або декількох лікарських ре­човин у розчиннику. Основна властивість розчинів — прозорість.

Як розчинник використовують: воду очищену (Aqua purificata), спирт етиловий 70 %, 90 %, 96 % (Spiritus aethylicus 70 %, 90 %, 96 %), олії — персикову (Oleum Persicorum), соняшникову (Oleum Helianthi), вазелінове масло (Oleum Vaselini).

Концентрацію магістральних розчинів позначають у відсот­ках, у співвідношенні маса — об’єм, у відносних одиницях, а офіцинальні — у відсотках та відповідно до Європейської фармакопеї у співвідношенні маси лікарського засобу (мг) до об’єму 1 (мл). На­приклад, концетрацію ЗО % розчину сульфацетаміду позначають як 300 мг/мл.

Розчини для застосування всередину виписують в об’ємі 100-200 мл і дозують столовими (15 мл), десертними (10 мл), чайними (5 мл) ложками або спеціальною мензуркою.

Краплі (Guttae) — різновид розчинів. Виписують 5-10 мл і вжи­вають усередину та застосовують зовнішньо (у ніс, вухо). Краплі для очей виготовляють в асептичних умовах і стерилізують.

Слизи (Mucilagines) — колоїдні розчини, які одержують шля­хом обробки водою лікарської сировини (насіння льону, коріння алтеї тощо).

Застосовують всередину та ректально в клізмах для зменшен­ня подразливої дії лікарських засобів.

Приклад рецепта:

Rp.: Chlorali hydrati 1,5 Mucilaginis Amyli Aquae purificatae aa 25 ml M. D. S. Ввести в пряму кишку за один раз

Емульсії (Emulsiones) — рідка лікарська форма, яку утворю­ють із нерозчинних рідин (вода та жирні або ефірні олії). Природ­на емульсія — молоко. Використовують емульсії для зовнішнього застосування та вживають усередину для маскування неприємно­го смаку ліків.

Приклад рецепта:

Rp.: Emulsi olei Ricini ex 20-200 ml

D. S. Всередину no 20 мл за один раз

Суспензії (Suspensiones) — рідка лікарська форма, що склада­ється з подрібненої лікарської речовини, не розчинної в рідині.

Призначають для вживання всередину, зовнішнього застосуван­ня, стерильні — для внутрішньом’язового введення. Перед вжи­ванням їх слід збовтувати.

Приклад рецепта:

Rp.: Suspensionis Metacelfmi 25 ml

D. S. Всередину по 30 крапель за один раз

Фітопрепарати одержують шляхом обробки рослинної лікарської сировини.

Настій (Infusum) — це водна витяжка з листя, квітів, трави, яку готують в аптеці або в домашніх умовах. Для цього рослинну сировину подрібнюють, кладуть в інфундирку (закритий посуд з фарфору або з інших матеріалів), заливають дистильованою во­дою кімнатної температури і ставлять на киплячу парову баню (часто помішуючи) на 15 хв, потім охолоджують (45 хв), проціджу­ють, доводять дистильованою водою до загального об’єму і відпус­кають у флаконах по 100-200 мл. Зберігають у прохолодному міс­ці, перед вживанням збовтують. Для вживання всередину дозують ложками. Співвідношення рослинної лікарської сировини і води згідно з Фармакопеєю — 1:400; 1:30; 1:10.

Відвар (Decoctum) — водна витяжка з грубих частин лікар­ської рослинної сировини (коріння, кори, кореневища). На відмі­ну від настоїв відвари нагрівають на киплячій водяній бані про­тягом 30 хв і фільтрують у гарячому вигляді або через 10 хв. Дозують, зберігають і вживають так само, як і настої.

Настойка (Tinctura) — це спиртова, спиртоводна, спиртоефірна витяжка з лікарської рослинної сировини. Готують на фармацев­тичних фабриках шляхом мацерації (настоювання), перколяції (витиснення) у співвідношенні 1:10 (для сировини, що містить силь­нодіючі речовини) і 1:5 (для сировини, що не містить сильнодіючих речовин). Випускають у флаконах (20-25 мл, 5-10 мл) і дозують по 20-25 або 5-10 крапель. Для дітей розрахунок такий: скільки ро­ків, стільки й крапель. Настойки мають тривалий термін придат­ності. Зберігати їх слід у прохолодному, захищеному від світла міс­ці, щільно закритими.

Екстракт (Extractum) — це концентрована спиртова, спирто­водна витяжка з лікарської рослинної сировини для вживання всередину або для зовнішнього застосування. Готують у співвід­ношенні 1:2, 1:1. За консистенцією розрізняють рідкі (fluidum), густі (spissum) і сухі (siccum) екстракти. Рідкі екстракти випуска­ють по 25-50 мл і дозують краплями, а сухі і густі додають до складу порошків, таблеток, супозиторіїв.

Новогаленові препарати — це спиртоводні, спиртоефірні ви­тяжки з рослинної лікарської сировини, що максимально очище­ні від баластних речовин. Призначають всередину, а стерильні — вводять парентерально.

Алгоритми виписування фітонрепаратів у рецептах Приклади рецептів
Пропис настою:

Rp.: Infusi, частка рослини, ботанічна назва рослини, маса — об’єм (100-200 мл) D.

S.

Виписати 180 мл настою з 6 г трави горицвіту весняного. Призначити всередину по 1 столовій ложці настою 3 рази на день.

Rp.: Infusi herbae Adonidis vemalis ex 6,0-180 ml D. S. Всередину no 1 столовій ложці настою 3 рази на день

Пропис відвару:

Rp.: Decocti, частка рослини, ботанічна назва рослини, маса — об’єм D.

S.

Виписати 200 мл відвару з 20 г кори дуба. Застосовувати для полоскання порожнини рота. Rp.: Decocti corticis Quercus ex 20,0-200 ml D. S. Для полоскання порожнини рота

Продовження

Пропис настойки:

Rp.: Tincturae, ботанічна назва рослини, об’єм (5-50 мл) D.

S.

Виписати 25 мл настойки конвалії. Призначи­ти по 20 крапель 3 рази на день Rp.: Tinct. Convallariae 25 ml

D. S. Всередину no 20 крапель настойки 3 рази на день

Пропис екстракту рідкого: Rp.: Extracti, ботанічна назва рослини, fluidi — об’єм D.

S.

Виписати 40 мл екстракту левзеї рідкого. Призначити по ЗО крапель 3 рази на день до їди. Rp.: Extr. Leuzeae fluidi 40 ml

D. S. По ЗО крапель екстракту 3 рази на день до їди

Пропис новогаленового препарату у флаконах: Rp.: Назва новогаленового препарату — об’єм D.

S.

Виписати 15 мл новогаленового препарату лантозиду. Призначити по 15 крапель 3 рази на день

Rp.: Lantosidi 15 ml

D. S. Всередину по 15 крапель 3 рази на день

Мікстури — це рідка лікарська форма, суміш рідких або рід­ких і твердих лікарських речовин. Вони каламутні і мають осад. Призначають всередину, випускають по 100-200 мл і дозують ложками. Зберігають у прохолодному місці і перед вживанням збовтують.

Приклад рецепта:

Rp.: Dec. fol. Fartarae 20,0-200 ml Olei Anisi gtt. XX Natrii benzoatis 0,45

M. D. S. Всередину no 1 столовій ложці мікстури 4 рази на день

Рецептура м’яких лікарських форм

До м’яких лікарських форм належать мазі, пасти, лініменти, супозиторії, пластири.

Мазі (Unguenta) — м’які лікарські засоби для місцевого засто­сування, призначені для нанесення на шкіру, рани і слизові обо­лонки для місцевої терапевтичної, пом’якшувальної, захисної дії або для проникнення лікарських речовин крізь шкіру чи слизові оболонки. Містять діючі та допоміжні речовини.

Допоміжні речовини

• М’які мазеві основи-носії (вазелін, ланолін).

• Речовини, що підвищують температуру плавлення та в’яз­кість, — парафін, спермацет, гідрогенізовані рослинні олії, воски та ін.

• Гідрофобні розчинники (мінеральні і розчинні олії та ін.).

• Вода і гідрофільні розчинники (етанол та ізопропанол).

• Емульгатори, гелеутворювальні, антимікробні консерван­ти та ін.

Алгоритми виписування мазей у рецептах Приклади рецептів
Пропис мазі а) скорочений пропис:

Rp.: Ung. Назва л. р. % — маса D. S. Наносити на ушкодже­ні ділянки шкіри

Виписати 25 г мазі, що містить 10 % іхтіолу. Змащувати уражені ділянки шкіри.

Rp.: Ung. Ichthyoli 10 % — 25,0

D. S. Змащувати уражені ділянки шкіри

б) розгорнутий пропис: Rp.: Назва л. р. — маса Мазева основа — маса М. f. ung.

D. S.

Виписати 100 г мазі на ланоліні, яка містить 10 % іхтіолу, 5 г кислоти саліцилової, 10 г олії терпентинової. Втирати у разі болю в суглобах.

Rp.: Ichthyoli 10,0 Acidi salicylici 5,0 Olei Terebinthini 10,0 Lanolini ad 100,0 M. f. ung.

D. S. Втирати у разі болю в суглобах

Пропис офіцинальний мазі, яку виготовляють тільки в одній кон­центрації:

Rp.: Ung. Назвал, р. — маса D. S. Наносити на ушкодже­ні ділянки шкіри

Виписати 30 г леворинової мазі. Змащувати уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день.

Rp.: Ung. Laevorini 30,0

D. S. Змащувати уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день

Класифікація мазей:

а) гідрофобні мазі на вуглеводневих основах (вазелін, вазеліно­ве масло, парафін). Вони виявляють оклюзійний (який запобігає контакту з повітрям) ефект, справляють пом’якшувальну дію, важко змиваються водою і не змішуються з ексудатом;

б) гідрофільні мазі — при застосуванні можуть абсорбувати значну кількість ексудату.

Характеристика основ

Вазелін (Vaselinum) — продукт переробки нафти. Під дією по­вітря не псується. При нанесенні на шкіру не всмоктується, тому його використовують для виготовлення мазей та лікування вира­зок, ран, поверхневих пошкоджень шкіри.

Ланолін (Lanolinum) — мазева основа, яку добувають з овечої вовни. Має властивість проникати в глиб шкіри, також забезпечує резорбційну дію лікарських препаратів.

Свинячий жир (Adeps suillus, seu Axungia porcina depurata) — добре всмоктується через шкіру. Недолік: швидко псується.

Якщо в рецепті не зазначена мазева основа, тоді мазь виготов­ляють на вазеліні. Для очних мазей використовують основу, яка містить 10 частин безводного ланоліну і 90 частин спеціального вазеліну для очних мазей.

Мазі виготовляють на фармацевтичних заводах (за офіцинальними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами). Відпускають у баночках або тубах від 20 до 100 г. Мазі для очей виготовляють в асептичних умовах і випускають у тюбиках від 5 до 10 г. Зберігати мазі потрібно в холодному місці.

Паста (Pasta) — це густа мазь, що містить від 25 до 65 % порош­коподібних речовин. Виготовляють на фармацевтичних заводах та в аптеках. До складу пасти входять лікарські речовини, індиферент­ні порошки — тальк (Talcum), крохмаль (Amylum), цинку оксид (Zinci oxydum) та мазеві основи. Відпускають у баночках до 100 г. На відміну від мазей пасти більш тривалий час утримуються на по­верхні шкіри і виявляють адсорбційну та протизапальну дію.

Алгоритми виписування пасти в рецептах Приклади рецептів
Пропис пасти

а) скорочений пропис пасти: Rp.: Pastae, назва л. р. — маса D. S. Наносити на уражену ділянку шкіри

Виписати 50 г граміцидинової пасти. Наносити на уражені ділянки шкіри. Rp.: Pastae Gramicidini 50,0

D. S. Наносити на уражені ділянки шкіри

б) розгорнутий пропис пасти: Rp.: Назва л. р. — маса

Індиферентний порошок — маса

Мазева основа — маса М. f. pasta

D. S. Наносити на уражену ділянку шкіри

Виписати 50 г пасти на ланоліні та вазеліні порівну, що містить 10 % анестезину. Змащувати уражені ділянки шкіри.

Rp.: Anaesthesini 5,0 Zinci oxydi 20,0 Lanolini

Vaselini aa ad 50,0 M. f. pasta

D. S. Змащувати уражені ділянки шкіри

Лініменти (Linimenta) — це рідкі мазі. Складаються з лікар­ських речовин і олій. Застосовують зовнішньо для накладання на рани, виразки, змащування уражених ділянок шкіри. Перед за­стосуванням їх слід збовтувати.

Приклад рецепта:

Rp.: Linimenti Thesani 100 ml D. S. Змащувати уражені ділянки шкіри

Лікарські форми для ректального застосування

Класифікація

• Ректальні супозиторії.

• Ректальні капсули.

• Ректальні розчини і суспензії.

• М’які лікарські засоби для ректального застосування.

• Ректальні піни.

• Ректальні тампони.

Супозиторії (Suppositoria) — дозована лікарська форма, що має тверду консистенцію за кімнатної температури і плавиться при температурі тіла.

До складу, крім лікарських, входять допоміжні речовини, такі, як розріджувачі, адсорбенти, поверхнево-активні й змащувальні речовини, протимікробні консерванти, а також барвники, дозво­лені до медичного застосування.

Готують супозиторії пресуванням або литтям. Щоб забезпечи­ти процес твердіння, додають такі допоміжні речовини, як тверді жири, макрорголи, масло какао, різні гелеутворювальні суміші, які містять желатин, воду і гліцерин.

Ректальні супозиторії бувають у формі циліндра, конуса, сига­ри і мають масу від 1,4 до 4 г. Вводять у пряму кишку для місцевої та резорбтивної дії.

Алгоритми виписування Приклади рецептів

Пропис супозиторію а) скорочений пропис (офіцинальні супозиторії):

Rp.: Supp. cum л. р. — (Р. Д.) D. t. d. N....

S.

Виписати 10 супозиторіїв, що містять по 500 000 ОД ністатину. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день.

Rp.: Supp. cum Nystatino 500 000 ОД D. t. d. N. 10

S. Вводити в пряму кишку по 1 супозито­рію двічі на день, знявши обгортку

б) розгорнутий пропис ректальних супозиторіїв:

Rp.: назва л. р. (Р. Д.)

Основа (маса 3,0) або q. з. М. f. supp. rect.

D. t. d. N....

S.

Виписати 12 супозиторіїв, що містять по 0,2 г дерматолу. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день.

Rp.: Dermatoli 0,2 Olei Cacao 3,0 M. f. supp. rect.

D. t. d. N. 12

S. Вводити в пряму кишку по 1 супозито­рію двічі на день, знявши обгортку


Продовження

Алгоритми виписування Приклади рецептів
в) розгорнутий пропис піхвових супозиторіїв:

Rp.: Назва л. р.

Основа (маса 4,0) або q. з.

М. і. supp. vag.

D. t. d. N. ...

S.

Виписати 10 піхвових супозиторіїв, що містять 0,25 г кислоти борної. Вводити в піхву по 1 супозиторію двічі на день. Rp.: Acidi borici 0,25 Olei Cacao q. s. ut. f. supp. vag.

D. t. d. N. 10

S. Вводити в піхву по 1 супозиторію двічі на день, знявши обгортку

г) пропис складних супозиторіїв, що мають патентовану назву: Rp.: Suppositoria, «патентована назва», N....

D.S.

Виписати 10 супозиторіїв нео-анузолу. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день.

Rp.: Suppositoria Neo-Anusolum N. 10 D. S. Вводити в пряму кишку по 1 супозиторію двічі на день

Лікарські засоби для вагінального застосування

• Литі песарії (вагінальні супозиторії).

• Вагінальні таблетки.

• Вагінальні супозиторії.

• Вагінальні тампони.

Литі песарії (вагінальні супозиторії) — дозована лікарська форма. За формою вони бувають сферичними, яйцеподібними або мають вигляд плоского тіла із заокругленими кінцями. За об’ємом і консистенцією мають відповідати вагінальному застосуванню. Маса — 1,5-6 г. Вводять у піхву для місцевої дії. Виготовляють супозиторії на фармацевтичних заводах і в аптеках. До їх складу входять лікарські речовини та основи: масло какао (Oleum Cacao), бутирол (Butyrolum), поліетиленоксиди, желатино-гліцеринове желе.

Випускають супозиторії загорнутими в станіоль або целофан. Пацієнту слід роз’яснити, як їх вводити. Зберігають супозиторії в прохолодному місці.

Рецептура лікарських форм для ін’єкцій

До лікарських форм для ін’єкцій належать стерильні водні й олійні розчини в ампулах (по 1, 2,3, 5,10, 20 мл), а також стериль­ні порошки у флаконах та ампулах, які перед уведенням розчиняють у відповідних розчинниках. Як розчинники використовують: бідистильовану воду, ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,5 % розчин новокаїну. До лікарських форм для ін’єкцій висувають такі вимоги: стерильність (відсутність мікроорганізмів), чистота (відсутність механічних домішок), стійкість під час зберігання, апірогенність (не підвищує температуру тіла) і в ряді випадків — ізотонічність (осмотичний тиск препарату дорівнює осмотичному тиску крові).

Контейнери для лікарських засобів для парентерального введен­ня мають бути виготовлені з прозорих матеріалів.

Лікарські форми для парентерального введення можуть бути класифіковані як:

• ін’єкційні лікарські засоби;

• внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби;

• концентрати для ін’єкційних або внутрішньовенних лікар­ських засобів;

• порошки для ін’єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів;

• імплантати.

Методи стерилізації:

· нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі при темпе­ратурі 180 "С протягом 20-60 хв або 200 'С впродовж 10=30 хв;

• нагрівання насиченою парою в стерилізаторі при темпера­турі 110-120 "С (101,3-151,9 кПа, або 1—1,5 атм.) протягом 15-20 хв або 110 "С (56,5 кПа-0,5 атм.) впродовж 30-60 хв;

• нагрівання (одноразове) парою в паровому стерилізаторі при температурі 100 "С протягом 30-60 хв;

• тиндалізація — нагрівання у воді при температурі 60-65 “С протягом 1 год впродовж 5 днів поспіль або при температурі 70-80 "С — 3 дні. У проміжках між нагріваннями матеріал слід зберігати при температурі 25-37 “С;

• бактеріальна фільтрація в асептичних умовах крізь мікропо­ристі стерильні фільтри;

• хімічна обробка за допомогою антисептичних речовин (фено­лу, трикрезолу тощо) та консервантів.

Концентрацію офіцинальних розчинів для ін’єкцій в ампулах і флаконах позначають у відсотках та у співвідношенні маси лікарського засобу (мг) до об’єму (мл). Наприклад, концентрацію 2 % розчину лікодаїну позначають як 20 мг/мл.

Алгоритми виписування

лікарських форм для ін'єкцій

Приклади рецептів
Пропис водного стерильного розчину в ампулах:

Rp.: Solutionis, назвал, р. (%) — об’єм ампули D. t. d. N.... in ampull. S.

Виписати 20 ампул по 1 мл, що містять 3 % розчин тіаміну броміду. Вводити внутрішньом’язово по 1 мл один раз на день.

Rp.: Sol. Thiamini bromidi 3 % — 1 ml D. t. d. N. 20 in ampull.

S. Вводити внутрішньом’язово по 1 мл один раз на день

Пропис олійного стерильно­го розчину в ампулах:

Rp.: Solutionis, назва л. р. oleosae (%) — об’єм ампули

D. t. d. N.... in ampull. S.

Виписати 10 ампул по 1 мл, що містять 2,5 % олійний розчин прогестерону. Вводити внутрішньом’язово по 1 мл один раз на день Rp.: Sol. Progesteroni oleosae 2,5 % — 1 ml D. t. d. N. 10 in ampull.

S. Вводити внутрішньом’язово по 1 мл один раз на день

Пропис стерильного розчину, який виготовляють в аптеці:

Rp.: Solutionis, назва л. р. (%) — об’єм Sterilisetur!

D.S.

Виписати 200 мл стерильного 0,5 % розчину новокаїну, що виготовляють в аптеці. Для процедурного кабінету.

Rp.: Sol. Novocaini 0,5 % — 200 ml Steriliseturl

D. S. Для процедурного кабінету

Пропис стерильного порошку у флаконах: Rp.: Назва л. р. — (Р. Д.) D. t. d. N....

S.

Виписати 30 флаконів, що містять 1 г цефотакси* му. Вводити внутрішньом’язово по 1 г двічі на день, перед уведенням розчинити в 4 мл води для ін’єкцій.

Rp.: Cefotaximi 1,0 D. t. d. N. 30

S. Вводити внутрішньом’язово по 1 г двічі на день, перед уведенням розчинити в 4 мл води для ін’єкцій

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Правила виписування рецептів:

  1. ЗАНЯТИЕ 11 Десмургия. Правила наложения бинтовых повязок, перевязки. Первая доврачебная помощь при вывихах и переломах. Транспортная иммобилизация. Правила наложения шин.
  2. Правила Игры
  3. ПРАВИЛА ИГРЫ
  4. Правила иммобилизации
  5. Правила Волшебной Игры дополненные
  6. Правила Волшебной Игры дополненные
  7. ПраВила ПоВедениЯ В храме
  8. Правила сбора, хранения и удаления отходов лечебно-профилактических учреждений
  9. Правила Волшебной Игры дополненные
  10. Правила Волшебной Игры дополненные
  11. Правила измерения АД
  12. Правила питания