Лікарські засоби, що впливають на аферентну іннервацію

Класифікація препаратів, що діють у ділянці аферентних нервів

Місцевоанестезійні засоби

В’яжучі засоби

Обволікальні засоби

Адсорбувальні засоби

Подразливі засоби

Медичні терміни: термінальна анестезія, провідникова анестезія, інфільт­раційна анестезія, епідуральна анестезія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, радикуліт, невралгія, міалгія, синусит, бурсит, міозит, люмбаго, мігрень.

Аферентними, або чутливими, називають нервові волокна, які проводять збудження від органів і тканин до ЦНС.

Класифікація препаратів, що діють у ділянці аферентних нервів

1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення:

1.1.Місцевоанестезійні засоби: новокаїн (прокаїн), тримекаїн, анестезин (бензокаїн), дикаїн (тетракаїну гідрохлорид), лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн), артикаїн (ультракаїн), бумекаїну гідрохло­рид (піромекаїн), бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн).

2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:

2.1.В’яжучі: неорганічного походження — вісмуту нітрат основ­ний та солі важких металів (міді сульфат, цинку сульфат, срібла нітрат — у низьких концентраціях); органічного походження (та­нін, лист шавлії, кора дуба, квітки ромашки, трава звіробою, су­пліддя вільхи).

2.2. Обволікальні: слиз із крохмалю, насіння льону, вівса, від­вар з кореня алтеї.

2.3. Адсорбувальні: вугілля активоване, ентеросгель.

3. Речовини, що подразнюють чутливі нервові закінчення: розчин аміаку, гірчичники, ментол.

Місцевоанестезійні засоби

Місцевоанестезійні — це засоби, які зумовлюють місцеву втра­ту чутливості — анестезію (від грец. aethesis — відчуття, біль; an — заперечення). Під їхнім впливом на місці застосування тим­часово втрачається больова, температурна та тактильна чутли­вість. Механізм дії препаратів цієї групи ще до кінця не з’ясовано. Вважається, що вони діють на мембрани нервових волокон, бло­куючи натрієві канали і, таким чином, блокують проведення ім­пульсів.

Місцевоанестезійні засоби повинні мати такі властивості:

• високу вибіркову дію;

• короткий латентний період;

• високу ефективність при різних видах місцевої анестезії;

• певну тривалість дії;

• бажано, щоб вони звужували судини (така дія зменшує всмок­тування анестетика та його токсичні ефекти).

Використовують місцевоанестезійні засоби для різних видів анестезії:

• поверхневої, або термінальної (анестетик наносять на по­верхню слизової оболонки, рани, виразки);

• інфільтраційної (розчином анестезійної речовини послідов­но «проймають» шкіру і більш глибокі тканини. Для цього вико­ристовують 0,25-0,5 % розчин новокаїну або лідокаїну);

• провідникової (анестетик вводять за ходом нерва, викорис­товуючи 1-2 % розчин новокаїну або лідокаїну);

• спинномозкової (0,7-0,8 мл розчину анестетика вводять у простір над твердою оболоною спинного мозку. Використовують 5 % розчин новокаїну або лідокаїну.

Першим анестезійним засобом, який застосовували в медичній практиці, був кокаїн — алкалоїд рослини Erythroxybon coca. Пре­парат має високу знеболювальну активність, але застосування його заборонено через високу токсичність та здатність зумовлюва­ти медикаментозну залежність.

Дикаїн (тетракаїну гідрохлорид) — за активністю майже в 10 разів перевершує кокаїн, але в 2-5 разів токсичніший. Вико­ристовують в офтальмологічній (0,25-1 % розчин)іуЛОР-практиці (1-3 % розчин) для поверхневої анестезії. Дітям віком до 10 років анестезію дикаїном не проводять. Дози дикаїну не можна переви­щувати. У літературі описано випадки, пов’язані з передозуван­ням та неправильним застосуванням дикаїну.

Анестезин (бензокаїн) — погано розчиняється у воді (легко — у спирту, олії), тому його призначають для зовнішнього застосу­вання у формі присипки, пасти, мазі, а також всередину (при болю в шлунку) та у формі супозиторіїв уводять у пряму кишку.

Новокаїн (прокаїну гідрохлорид) — місцевоанестезійний засіб, що діє протягом 0,5-1 год; має широкий спектр терапевтичної дії та відносно незначну токсичність. Застосовують для інфільтраційної (0,25-0,5 % розчин), провідникової (1-2 % розчин) та спинномозко­вої анестезії. Розчин новокаїну призначають усередину (при гіпер­тонічній хворобі, пізніх токсикозах вагітних, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки) та ректально (при спазмах ки­шок). Препарат використовують для розведення бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі з метою подовження тривалості дії.

Побічні ефекти: алергійні реакції (дерматит, набряк Квінке і навіть анафілактичний шок); загальна слабкість, артеріальна гі­потензія, знепритомлення.

Лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн) — місцевоанестезійний засіб, що зумовлює знеболення протягом 2-4 год; діє швидше, сильніше і триваліше, ніж новокаїн. У низьких (0,5 %) концентраціях за токсичністю не відрізняється від новокаїну, але з підвищенням концентрації (1 і 2 %) токсичність збільшується. Застосовують для всіх видів місцевої анестезії. Резорбтивну дію лідокаїну ви­користовують при гострій фазі інфаркту міокарда, для профілак­тики фібриляції шлуночків (протиаритмічна дія).

Тримекаїн зумовлює сильнішу і тривалішу анестезію, ніж но­вокаїн. Малотоксичний. При проведенні анестезії істотно не впли­ває на функцію серцево-судинної системи, дихання.

Показання до застосування: для інфільтраційної та провідни­кової анестезії.

Побічні ефекти: такі самі, як у новокаїну; при передозуванні може спричинити клонічні судоми.

Протипоказання: захворювання печінки та нирок.

Бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн) — найбільш сильний міс­цевий анестетик тривалої дії, не впливає на протимікробну дію сульфаніламідів. Використовують для інфільтраційної, епідуральної та сакральної (каудальної) анестезії.

Побічні ефекти: при передозуванні можливі судоми, порушен­ня серцевої діяльності (зупинка серця).

Ультракаїн (артикаїну гідрохлорид) виявляє швидку та від­носно тривалу місцевоанестезійну дію. Малотоксичний.

Показання до застосування: для провідникової, інфільтрацій­ної, субарахноїдальної (спинномозкової) та люмбальної анестезії. У стоматологічній практиці застосовують комбіновані препарати з адреналіну гідрохлоридом (ультракаїн Д-С, ультракаїн Д-С форте).

Фармакобезпека:

— необхідно зібрати алергологічний анамнез; якщо він не з'я­сований, слід зробити пробу на чутливість (до внутрішньої по­верхні плеча прикладають тампон, змочений препаратом, на­кривають вощаним папером і забинтовують. Поява через 1 добу дерматиту є проявом підвищеної чутливості);

— для зменшення всмоктування і подовження дії анестетиків до них потрібно додати 1-2 краплі 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду на 5-10 мл анестетика;

—лідокаїн може спричинити артеріальну гіпотензію, брадикар­дію, у разі передозування можливі психомоторне збудження, судоми;

— новокаїн не сумісний із сульфанілімідними препаратами;

—лідокаїн у 10% розчині не можна вводити в тканини, оскіль­ки розвивається миттєва анафілаксія;

— місцевоанестезійні засоби не сумісні з М-холіноміметиками, антихолінестеразними засобами, серцевими глікозидами, суди­норозширювальними засобами та р-адреноблокаторами;

—бупівакаїн не сумісний з окситоцином через ризик розвитку інсульту;

—у разі запальних процесів у тканинах активність місцевих анестетиків зменшується.

В’яжучі засоби

В’яжучі — це такі засоби, які ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри, утворюючи плівку, що захищає від по­дразнень чутливі нервові закінчення. Вони справляють:

— болезаспокійливу дію (зменшення болю при запальних про­цесах);

— протизапальну дію (звуження судини, зниження їхньої про­никності, зменшення проявів ексудативного процесу);

— зниження секреції травних залоз.

До в’яжучих належать препарати органічного (рослинного) по­ходження (танін, кора дуба, трава звіробою, ягоди чорниці) і неор­ганічного (вісмуту нітрат основний, дерматол).

Танін — галодубильна кислота, яку одержують із чорнильних горішків, тобто наростів на пагонах малоазіатського дуба й сума­хи. Призначають для зовнішнього застосування у формі розчину та мазі при запальних процесах шкіри і слизових оболонок.

Кора дуба містить 8 % дубильних речовин, які зумовлюють його в’яжучу дію. Відвар кори дуба використовують для лікування за­пальних процесів ротової порожнини, кровоточивості ясен, опіків.

Шавлія лікарська. У медичній практиці використовують лист­ки рослини, які зберігають у щільно закритій тарі. У листках шавлії є леткі олії, алкалоїди, дубильні речовини, флавоноїди, що виявляють в’яжучу, протизапальну, дезінфекційну дію. За­стосовують як ефективний засіб для полоскання ротової порож­нини і горла при гінгівіті, стоматиті, ларингіті, фарингіті.

В’яжучу дію справляють також трава звіробою, ягоди чорниці, квітки ромашки тощо. їх застосовують при запальних процесах ротової порожнини і горла, а також приймають всередину при ко­літі, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Вісмуту нітрат основний — в’яжучий засіб неорганічного похо­дження. Призначають для зовнішнього зостосування у формі мазі і присипки при запальних процесах шкіри; всередину — при вираз­ковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ентериті, коліті. Широко застосовують також комбіновані препарати — таблетки Вікалін, Вікаїр, а також вісмуту субцитрат — Де-нол (вентрисол).

Обволікальні засоби

Обволікальні засоби — це індиферентні речовини рослинного походження, які здатні утворювати у воді клейкі рідини — слизи, що вкривають захисною плівкою слизові оболонки або шкіру та захищають їх від подразнень.

Призначають обволікальні засоби:

при запальних та виразкових процесах на слизовій оболонці травного каналу;

— при отруєннях кислотами, основами тощо;

— для зменшення подразнювальної дії лікарських препаратів.

До обволікальних засобів належать: крохмаль, насіння льону,

кореневища та коріння алтеї лікарської, а також продукти — мо­локо, яєчний білок, відвари з вівсяної крупи.

Крохмаль — адсорбувальний засіб у формі присипок і обволікальний — у вигляді слизу.

Показання до застосування: призначають для зовнішнього застосування у формі присипки і пасти для лікування дермати­ту; всередину — у вигляді слизу для лікування виразок, запаль­них процесів у травному каналі; при отруєнні кислотами, луга­ми та солями важких металів; у формі мікстури — для зниження подразнювальної дії деяких ліків та уповільнення їх всмокту­вання.

Насіння льону справляє обволікальну, послаблювальну дію. Призначають для зовнішнього застосування у вигляді слизу при гострих запальних процесах (абсцес, фурункул, лімфаденіт, міо­зит, синовіт, буреїт, артрит та ін.); всередину — при гастриті, ви­разковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Протипоказання: активні форми туберкульозу; за наявності ранової поверхні та при кровотечі не можна робити припарки з на­сіння льону.

Корінь алтеї лікарської містить слизові та пектинові речовини, крохмаль тощо. Призначають у формі настою та мікстури. Вияв­ляє обволікальну і протизапальну дію.

Показання до застосування: всередину по 1 столовій ложці настою або мікстури через кожні 2 год або 4-6 разів на день після їди при гострому ларингіті, фарингіті, трахеїті, гострому та хро­нічному бронхіті, бронхопневмонії, катарі верхніх дихальних шляхів, кашлюку.

Адсорбувальнізасоби

Адсорбувальні — це засоби, які здатні своєю поверхнею погли­нати й утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.

Вугілля активоване застосовують при отруєннях, оскільки пре­парат адсорбує токсичні речовини, уповільнює або припиняє їх всмоктування. Для кращої адсорбції застосовують у подрібненому вигляді. Призначають також при метеоризмі й проносі. Мікрокапсульовані вугільні частинки, оточені напівпроникними мемб­ранами, використовують для гемосорбції, яка є ефективним засо­бом боротьби з інтоксикацією.

Поширення набувають також такі ентеросорбенти, як ентеросгель, сорбогель, що ефективні при отруєннях, захворюваннях органів травлення, алергійних реакціях тощо.

Подразливі засоби

Подразливі — це лікарські речовини, що чинять стимулювальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію. До них відносять розчин аміаку, гірчичники, ментол.

Розчин аміаку під час вдиху подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центр. Призначають інгаляційно хворим у непри­томному стані, а також при сильному алкогольному сп’янінні все­редину по 5-10 крапель із водою.

Гірчичники — виявляють відволікальний ефект при запальних процесах дихальних шляхів та легень (накладають на ділянку грудної клітки), радикуліті (на поперекову ділянку), стенокардії (на ділянку серця) і при артеріальній гіпертензії (на потилицю). Відволікальна дія пояснюється взаємодією в ЦНС двох потоків збу­дження — з ушкоджених внутрішніх органів та поверхні шкіри на місці дії подразнювальної речовини. При цьому зменшуються біль і запальні реакції в ушкоджених органах. Не виключено, що під впливом подразливих речовин у ЦНС виробляються речовини типу енкефалінів і ендорфінів, які чинять знеболювальну дію.

Під час роботи з гірчичниками слід знати, що їх занурюють на 5-10 с у воду температури 37-40 "С, оскільки під впливом ферменту мірозину виділяється гірчична ефірна олія, яка має подразливі властивості. Якщо змочити холодною водою або окропом — фер­мент не утворюється (у першому випадку) або руйнується (у друго­му випадку) і гірчична ефірна олія не виділяється. Це стосується і роботи з «Гірчичниками-пакетами». Гірчичники не використову­ють за наявності ушкоджень на шкірі, при гнійничкових захворю­ваннях, нейродерматиті, екземі, псоріазі.

Ментол — основний компонент ефірної олії м’яти перцевої. Пре­парат мало розчинний у воді, легко розчинний у спирту та олії. Ментол при нанесенні на шкіру та слизові оболонки зумовлює по­дразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду; виявляє рефлекторну та відволікальну дію. Призначають для втирань при міалгії, невралгії (2 % спиртовий розчин); при мігрені застосовують ментоловий олівець; при запальних проце­сах верхніх дихальних шляхів — олійний розчин. Усередину при­значають як заспокійливий засіб разом з настоянками конвалії, валеріани тощо та сублінгвально по 2-3 краплі 5 % спиртового розчину на грудочку цукру або в складі таблеток валідолу при сте­нокардії, оскільки він рефлекторно розширює вінцеві судини.

Перцевий пластир. Містить екстракт стручкового перцю густо­го та інші компоненти, що нанесені на тканину розміром 10x18 см. Виявляє подразнювальну та знеболювальну дію. Перед накладан­ням пластирю шкіру знежирюють одеколоном або спиртом і на­сухо витирають. З пластиря знімають захисну плівку, клейким боком накладають на шкіру на 2 доби. Застосовують при радику­літі, невралгії, міозиті, люмбаго.

Побічні ефекти: подразнення, шкірний висип.

Олія терпентинова очищена виявляє місцеву подразнювальну, знеболювальну, антисептичну та відхаркувальну дію.

Показання до застосування: призначають для зовнішнього за­стосування при невралгії, міозиті, люмбаго, ревматизмі, артриті; для інгаляцій — при гнилісному бронхіті, бронхоектазіях та ін­ших захворюваннях легень.

Протипоказання: захворювання печінки та нирок.

Для досягнення відволікального ефекту використовують різні спиртові компреси або лініменти, що містять подразливі речови­ни рослинного походження (олія соняшникова, олія терпентинова очищена, ментол), синтетичні (мазь фіналгон, хлороформ), препа­рати, що містять отрути бджіл та змій (мазі «Віпроксол* та «Апі­зартрон») тощо.

Подразливі засоби не можна призначати дітям дошкільного віку, оскільки у них можливі рефлекторне пригнічення та зупин­ка дихання.

Засоби, що впливають на аферентну іннервацію

Назва Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Місцевоанестезійні засоби
Дикаїн

(Dicainum)

Порошок білого кольору; плівки для очей з дикаїном У порожнину кон’юнк­тиви: по 2-3 краплі 0,25-2 % розчину; в оториноларингологи: 2-3 мл 0,5-1 % розчину ВРД для анестезії верхніх дихальних шляхів — 0,09 г Список А

У щільно закупо­реній тарі

Анестезин

(Anaesthesi

пит)

Порошок білого кольору; таблетки по 0,3 г; свічки по 0,05-0,1 г,

5 % мазь

Всередину: по 0,3 г 3-4 рази на день;

ректально: 0,05-0,1 г; на слизові оболонки

ВРД для дорос­лих — 0,5 г,

ВДД —15 г

Список Б

У щільно закупо­реній тарі, що запобігає проник­ненню світла

Новокаїн

(Novocainum)

Порошок; 0,25 та 0,5 % розчин в ампулах по 1, 2,5,10 та 20 мл;

1 % (10 мг/мл) і

2 % (20 мг/мл) розчин в ампу­лах по 1,2,5 та 10 мл; стериль­ний 0,25 і 0,5 % розчину флаконах по 200 і 400 мл;

5 і 10 % мазь;

супозиторії ректальні по 0,1г

Для інфільтраційної анестезії: 0,25-0,5 % розчин; для провіднико­вої анестезії: 1-2 % роз­чин; для перидуральної анестезії: 2 % розчин; для спинномозкової анестезії: 5 % розчин; для термінальної анес­тезії: 10-20 % розчин; всередину: 30-40 мл 0,25-0,5 % розчину; внутрішньовенно:

5-15 мл 0,25-0,5% розчину (повільно); зовнішньо на уражені ділянки;

у пряму кишку по 1 супозиторію 2-3 рази на день

ВРД всередину — 0,25 г, ВДД всередину — 0,75 г, ВРД внутрішньом'язово — 0,12 г, ВДД внутрішньом’язово — 0,12 г, ВРД внутрішньо­венно — 0,05 г, ВДД внутрішньо­венно — 0,12 г

Список Б

У щільно закупо­реній тарі з темно­го скла

Лідокаїну

гідрохлорид

(Lidосаіпі

hydrochlori-

dum)

1 % розчин

в ампулах по 10 та 20 мл (10 мг/мл); 2 % розчин по 2 та 10 мл

(20 мг/мл);

10 % розчин по

2 мл (100 мг/мл)

Для інфільтраційної анестезії до 1000 мл 0,25 % розчину; до 500 мл 0,5 % розчину; для провідникової анестезії 1-2 % розчину; для термінальної анестезії 20 мл 1-5 % розчину Список Б

У захищеному від світла місці

Продовження

Назва Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Тримекаїн

(Тrітесаіnит)

Порошок білого кольору; 0,25 % розчин в ампу­лах по 10 мл;

0,5 % розчин в ампулах по 2,5 та 10 мл; 2 % розчин в ампу­лах по 1,2,5 та 10 мл; 5 % розчин в ампу­лах по 1 та 2 мл

Для інфільтраційної анестезії: до 1500 мл 0,125 % розчину або до 500-800 мл 0,25 %, до 400 мл 0,5 % розчину; для провідникової анестезії: до 100 мл 1 % розчину або 20 мл 2 % розчину Список Б

При кімнатній температурі

Бупівакаїну

гідрохлорид

(Bupivacaini

hydrochlori-

dum)

0,5 % розчин в ампулах по 1 мл; 0,25-0,5 % (5 мг/мл) розчин у флако­нах по 20 мл Для інфільтраційної анестезії: по 10-30 мл 0,25 % розчину, для епідуральної анестезії 0,75 % розчину; для каудальної анестезії — 0,25-0,5 % розчин Список Б

При кімнатній температурі

Артикаїну

гідрохлорид

(ультракаїн)

(Articaini

hydrochlori-

dum)

1-2%

(10-20 мг/мл) розчин в ампу­лах по 1 мл;

4 % розчин в ампулах по 2 мл (40 мг/мл)

Для інфільтраційної анестезії: в стоматології по 0,5-0,25 мл 1-2 % розчину; для провіднико­вої анестезії: по 0,5-3,5 мл 4 % розчину При кімнатній температурі
В’яжучі засоби
Танін

(Таnnіnит)

Порошок Для полоскання рота, носа, зіва, гортані 1-2 % розчин (водний, глицериновий); для змащування уражених ділянок: 10 % розчин і мазь У щільно закупо­реній тарі в сухому місці
Лист шавлії

(Folium

salviae)

Розмелене листя у короб­ках або пачках по 20 та 50 г Для полоскання 1 ст. л. окропу настоювати 20 хв, профільтрувати У сухому місці
Кора дуба (С orticis Quercus) Розмелена кора в упаковці по 100 г Для полоскання відвар 1:10, для зовнішнього за­стосування (під час ліку­вання опіків) відвар 1:5 У сухому місці
Вісмуту

нітрат

основний

(Bismuthi

sibnitras)

Порошок; таблетки по 0,25 та 0,5 г; 10 % мазь Всередину по 0,25-0,5 г 3-4 рази на день за 30 хв до їди; для зовнішнього застосування 5-10 % мазь і присипка При кімнатній температурі

Продовження

Назва Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Обволікальні засоби
Насіння льону (Semena Lini) Насіння в упаковці по 200 г Для зовнішнього застосування для припарок; усередину по 1 ст. л. 3-6 разів на день у вигляді слизу (1 части­на насіння льону та 30 частин гарячої води) У сухому місці
Корінь алтеї лікарської (Radix Althaeae) В упаковці по 100 г Всередину відвар 16-20 г кореня алтеї на 200 мл води; або мікстури з натрію гідрокарбонатом, натрію бензоатом, кодеї­ном та іншими відхарку­вальними засобами У сухому місці
Адсорбувальнізасоби
Вугілля

активоване

(Carbo

activatus)

Порошок; таблетки по 0,25 і 0,5 г Усередину по 1-2 г при метеоризмі; 20-30 г при отруєннях У сухому місці, окремо від речо­вин, що виділяють гази або пари
Подразливі засоби
Ментол

(Mentholum)

Порошок; 1 і 2 % олія ментолова; 1 і 2 % спиртовий розчин; олівець ментоловий Для зовнішнього застосу­вання 0,5-2 % спиртовий розчин, 1 % мазь, 10 % олійна завись; під язик: 2-3 краплі 5 % спиртово­го розчину (на грудочці цукру) У щільно закупо­реній тарі в прохо­лодному місці
Розчин аміаку (Solutio Аттопіі caustici) Розчин у флако­нах по 10,40 та 100 мл; розчин в ампулах по 1 мл Для зовнішнього застосування (для миття рук): 25 мл на 5 л води; інгаляційно в разі знепритом нення У прохолодному місці
Олія терпен­тинова очищена (Oleum terebinthinae rectificatum) Рідина з харак­терним запахом у флаконах по 50 г Для зовнішнього застосування: у вигляді розтирань, компресів. Іноді для інгаляцій по 10—15 крапель на одну склянку гарячої води У щільно запако­ваних, заповнених по вінця склянках з темного скла у темному місці при температурі не вище ніж 15 *С

Завдання для самоконтролю

Запитання

1. Назвіть препарати, які зумовлюють місцеву втрату чутливості, та обґрунтуйте їх застосування.

2. Що таке в’яжучі засоби? Назвіть препарати цієї групи і зробіть їх порівняльну характеристику.

3. Визначте механізм дії та показання до застосування обволікальних засобів.

4. У чому полягає принцип дії адсорбувальних засобів? Обґрунтуйте мету їх застосування.

5. Назвіть лікарські засоби, що подразнюють чутливі нервові закінчен­ня, та проведіть фармакотералевтичний аналіз окремих препаратів.

Тести

1. Для провідникової анестезії використовують такі препарати:

а) лідокаїн, новокаїн;

б) анестезин, ультракаїн;

в) лідокаїн, дикаїн;

г) бупівакаїну гідрохлорид, анестезин;

д) дикаїн, анестезин.

2. У пацієнта В. пептична виразка шлунка. Визначте в’яжучий засіб, який застосовують у такому випадку:

а) танін;

б) активоване вугілля;

в) вісмуту нітрат основний;

г) шавлія лікарська;

д) новокаїн.

3. У складі мікстур для зменшення подразливої дії застосовують та­кий препарат:

а) анестезин;

б) танін;

в) слиз з крохмалю;

г) тримекаїн;

д) новокаїн.

4. У разі знепритомнення першою допомогою є такий препарат:

а) розчин ментолу;

б) розчин аміаку;

в) розчин таніну;

г) розчин новокаїну;

д) розчин адреналіну гідрохлориду.

5. Для якої групи лікарських засобів характерні такі дії:

— звуження судин;

— зниження секреції залоз;

— протизапальний ефект:

а) адсорбувальні;

б) обволікальні;

в) місцевоанестезувальні;

г) подразливі?

6. Підберіть пари «запитання — правильна відповідь»

1. Ультракаїн 1. Отруєння, метеоризм
2. Вугілля активоване 2. Інфільтраційна провідникова анестезія
3. Танін 3. Невралгія, мігрень
4. Мекатол 4. Гастрит, виразкова хвороба шлунка
5. Насіння льону 5. Запальний процес слизової оболонки
рота, гортані; опіки

Ситуаційні задачі

1. Пацієнтові з отруєнням призначено активоване вугілля. Дайте по­ради щодо вживання засобу.

2. Медична сестра поставила пацієнту гірчичники, але ефекту не спо­стерігалося. Яка причина відсутності ефекту?

3. *В аптеку звернувся хворий з проханням порадити засоби для по­лоскання горла при фарингіті. Ваша відповідь?

4. Ви працюєте медичною сестрою в хірургічному відділенні, де є такі лікарські засоби: 2 % розчин новокаїну в ампулах по 5 мл; 0,25 % розчин лідокаїну гідрохлориду — 200 мл; 1 % розчин ультракаїну в ампулах по 1 мл; 0,25 % розчин бупівакаїну гідрохлориду у флако­нах по 20 мл. Визначте, які з них застосовують для провідникової анестезії, а які — для інфільтраційної.

5. *До аптеки надійшов фармацевтичний товар, перерахований ниж­че. Зробіть класифікацію: а) за токсичністю; б) за фармакологічними групами; в) за шляхом виведення.

Анестезин у таблетках

Бупівакаїну гідрохлорид в ампулах

Вісмуту нітрат основний в таблетках

Гірчичники

Дикаїн у порошку

Корінь алтеї в коробках

Кора дуба в коробках

Крохмаль у порошку

Лідокаїн в ампулах

Ментол у порошку

Новокаїн в ампулах

Розчин аміаку у флаконах

6. ‘Перевірте рецептурні прописи:

Rp.: Sol. Lidocaini hydrochloride 2 % 2 ml D. t. d N. 20 in amp S. Для інфільтраційної анестезії

Rp.: Sol. Tanini 2 %

Glycerini 20,0

M. D. S. Для змащування ясен

7. Випишіть рецепти на:

— засіб для знеболювання при геморої;

— засоби при непритомності;

— засіб при метеоризмі;

— засіб при пептичній виразці шлунка;

— засіб для полоскання горла при фарингіті.

* Робота з рецептурником

1. У словник фармакологічних термінів внесіть: місцевоанестезійні засоби; в’яжучі засоби; обволікальні засоби; адсорбувальні засоби; подразливі засоби.

2. Занесіть у словник клінічні терміни: термінальна анестезія; про­відникова анестезія; інфільтраційна анестезія; епідуральна анесте­зія; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; радику­літ; невралгія; міалгія; синусит; бурсит; міозит; люмбаго; мігрень.

3. Виконати завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді таблиці — див. розділ «Антисептичні та дезінфекційні засоби»).

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Лікарські засоби, що впливають на аферентну іннервацію:

  1. Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ
  2. Методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань
  3. Принципи лікування ГРВЗ
  4. Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник, 2013
  5. Залежність здоров'я людини від стану хребта
  6. Самоконтроль
  7. Лікування та профілактичні заходи гострої променевої патології
  8. Запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства
  9. ОБРАЗЕЦ ПЛАНА
  10. Препарати, що застосовуються для пригнічення імунної відповіді
  11. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАРКОТИЗМУ
  12. Морально-психологічне забезпечення оборони
  13. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  14. Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003
  15. Регуляція дихання
  16. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
  17. СПЕЦІАЛЬНА БІОТЕХНОЛОГІЯ. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ АНТИГЕНІВ, АЛЕРГЕНІВ, ДІАГНОСТИКУМІВ.
  18. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ