Додаток 3. Наказ МОЗ України № 44 від 16.03.93 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 44 від 16.03.93

м. Київ

Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення

З метою забезпечення високої якості та сохранності лікарських засобів і виробів медичного призначення в процесі зберігання в аптечних закладах, створення безпечних умов праці при роботі з ними ЗАТВЕРДЖУЮ:

1. Інструкцію по організації зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення (додається).

2. Інструкцію про порядок зберігання та поводження в аптеч­них закладах з лікарськими засобами і виробами медичного при­значення, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні власти­вості (додається).

ПРОПОНУЮ:

1. Генеральним директорам обласних, міських виробничих об’єднань (підприємств, фірм) «Фармація» та Автономної респуб­ліки Крим, керівникам аптечних закладів республіканського під­порядкування.

1.1. Забезпечити зберігання лікарських засобів та виробів ме­дичного призначення в аптечних закладах та роботу з ними згідно з Інструкціями, затвердженими даним наказом.

2. З введенням цього наказу не застосовується на території України наказ МОЗ СРСР від 15 травня 1981 р. № 520.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Мі­ністра охорони здоров’я України Мальцева В.І.

Міністр Ю.П. Спіженко

Затверджено наказом

Міністерства охорони здоров’я України

від 16.03.1993 р. № 44

Інструкція

по організації зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів і предметів медичного призначення

1. Вступна частина.

1.1. Дана інструкція встановлює вимоги до організації збері­гання різних груп лікарських засобів і предметів медичного при­значення в аптечних закладах.

1.2.Інструкція поширюється на всі аптечні установи, незалеж­но від їх відомчої підпорядкованості і форми власності майна.

1.3.Вимоги, встановлені даною інструкцією, є обов’язковими при проектуванні і будівництві нових, реконструкції і експлуата­ції діючих аптечних установ.

2. Вимоги до упорядкування і експлуатації приміщень для зберігання.

2.1. Упорядкування, склад і розміри приміщень для зберігання в аптечних закладах повинні відповідати всім вимогам діючої нормативно-технічної документації (будівельні норми і правила, нормативна відомча документація).

2.2.Упорядкування, обладнання та експлуатації приміщень для зберігання повинні забезпечувати охоронність лікарських за­собів та виробів медичного призначення.

2.3.Приміщення для зберігання згідно з встановленими нор­мами забезпечується охоронними та протипожежними засобами.

2.4.У приміщеннях для зберігання повинна підтримуваться певна температура і вологість повітря, періодичність перевірки яких здійснюється не рідше 1 разу на добу. Для спостереження за цими параметрами складські приміщення необхідно забезпечити термометрами і гігрометрами, які кріпляться на внутрішніх сті­нах сховища віддалік від нагрівальних приладів на висоті (1,5-1,7) м від підлоги та віддалі не менш ніж 3 м від дверей. У кожному відділі має бути заведена карта обліку температури та відносної вологості.

2.5. Для підтримання чистоти повітря приміщення для за­безпечення згідно з діючою нормативно-технічною документацією слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням. У випадку, коли неможливо обладнати приміщен­ня для зберігання припливно-витяжною вентиляцією, рекомен­дується зробити кватирки, фрамуги, другі гратові двері і таке інше.

2.6. Аптечні склади та аптеки обладнуються приладами цент­рального опалення. Не допускається опалення приміщень газови­ми приладами з відкритим полум’ям або електронагрівальними приладами з відкритою електроспіраллю.

2.7. На складах (базах) і в аптеках, розташованих в кліматич­ній зоні з великими відхіленнями від допустимих норм темпера­тури і відносної вологості повітря, приміщення для зберігання по­винні бути обладнані кондиціонерами.

2.8. Приміщення для зберігання повинні бути забезпечені не­обхідною кількістю стелажів, шаф, піддонів, підтоварників.

Встановлення стелажів здійснюється таким чином, щоб вони знаходилися на відстані (0,6-0,7) м від зовнішніх стін, не менше ніж 0,5 м від стелі та не менш ніж 0,25 м від підлоги. Стелажі по відношенню до вікон повинні бути розташовані так, щоб проходи були освітлені, а відстань між стелажами становила не менш 0,75 м для забезпечення вільного доступу до товару.

2.9. Приміщення аптечних складів (баз) і аптек повинні утри­муватися в чистоті, підлога приміщень періодично (але не рідше одного разу в день) прибирається вологим способом із застосуван­ням дозволених миючих засобів.

3. Загальні вимоги до організації, зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення

3.1. Лікарські засоби та вироби медичного призначення в при­міщеннях зберігання необхідно розташовувати з урахуванням найбільш повного використання площ, створення найкращих умов праці для аптечних працівників, можливості застосування засобів механізації та забезпечення фармацевтичного порядку.

3.2. Лікарські засоби та вироби медичного призначення слід роз­ташовувати на стелажах, в шафах, а, при необхідності, на підлозі, попередньо підклавши піддон, підтоварник, спеціальну плитку.

3.3. Не рекомендується розташовувати поруч лікарські засоби, співзвучні по назві, лікарські засоби для внутрішнього вживання списку Б, які сильно відрізняються вищими дозами, а також роз­ташовувати в алфавітному порядку.

3.4. У приміщеннях зберігання лікарських засобів розміщуються окремо:

—в суворій відповідності з токсикологічними групами: список А (отруйні та наркотичні речовини); список Б (сильнодіючі речовини) та загальний список.

Лікарські засоби списків А і Б повинні зберігатися згідно з дію­чими наказами;

— у відповідності з фармакологічними групами;

— в залежності від способу вживання (внутрішнє, зовнішнє);

— лікарські засоби «ангро» відповідно з агрегатним станом (рідкі окремо від сипучих, газоподібних і інших);

— у відповідності з фізико-хімічними властивостями лікар­ських засобів і впливу різних факторів зовнішнього середовища;

— з урахуванням установлених термінів придатності для лі­карських засобів;

— з урахуванням характеру різних лікарських форм.

3.5. Вироби медичного призначення слід зберігати окремо за групами:

— гумові вироби;

— вироби з пластмас;

— перев’язочні засоби та допоміжні матеріали;

— вироби медичної техніки.

3.6. У процесі зберігання слід проводити суцільний візуальний огляд за станом тари, зовнішними змінами лікарських засобів та виробів медичного призначення не рідше одного разу в місяць. При пошкодженні тари необхідно негайно усунути її дефекти або вміст перекласти в іншу тару. У випадку зовнішніх змін лікарських засо­бів проводиться контроль їх якості згідно з вимогами Державної фармакопеї нормативно-технічними документами і визначається їх придатність до використання в установленому порядку.

3.7. У приміщеннях зберігання, а також на території складу (бази) необхідно систематично проводити заходи боротьби з гризу­нами, комахами та іншими шкідниками.

4. Вимоги, які пред’являються до зберігання різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення

Усі лікарські засоби в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей, дії на них різноманітних факторів зовніш­нього середовища розподіляються на такі:

— які вимагають захисту від світла;

— які вимагають захисту від дії вологи;

— які вимагають захисту від випаровування;

— які вимагають захисту від дії підвищеної температури;

— які вимагають захисту від пониженої температури;

—які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навко­лишньому середовищі;

— пахучі, барвні;

— дезінфікуючі засоби.

У додатках до даної інструкції наведені списки лікарських за­собів вищеперелічених груп із зазначенням вимог зберігання.

Списки є орієнтовані і включають найчастіше застосовані в ап­течних установах лікарські засоби. Лікарські препарати, що не увійшли до цих переліків, повинні зберігатися з врахуванням їх фізико-хімічних властивостей згідно з вимогами Державної фар­макопеї та іншою нормативно-технічною документацією.

4.1. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від світла.

4.1.1. До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від світла, належать: антибіотики, галенові препарати (настойки, екс­тракти, концентрати з рослинної сировини), рослинна лікарська сировина, органопрепарати, вітаміни та вітамінні препарати, кор­тикостероїди, ефірні масла, жирні масла, дражировані препарати, солі йодисто- та бромистоводної кислот, галенозаміщені сполуки, нітро- та нітрозосполуки, нітрати, аміно- та амідосполуки, феноль­ні сполуки, похідні фенотіазина. Найчастіше вживані в аптечній практиці лікарські засоби цієї групи подані в додатку № 1.

4.1.2. Лікарські засоби, які потребують захисту від дії світла, слід зберігати в тарі з світлозахисних матеріалів (скляній тарі з оранжевого скла, металічній тарі, упаковці з алюмінієвої фольги або полімерних матеріалів, забарвлених в чорний, коричневий або оранжевий колір), у темному приміщенні або в шафах, пофарбо­ваних усередені чорною фарбою і з щільно підігнаними дверцями або в щільно збитих ящиках з щільно припасованою кришкою.

4.1.3. Для зберігання особливо чутливих до світла лікарських речовин (нітрат срібла, прозерин та інші), скляну тару обклеюють чорним світлонепрониклим папером. Лікарські речовини, які потребують дії світла, наприклад препарати закисного заліза, слід зберігати в скляній тарі малої ємкості світлого скла на яскра­вому світлі. Допускається дія прямих сонячних променів.

4.2.Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від вологи.

4.2.1. До лікарських засобів, які вимагають захисту від дії во­логи, належать: гігроскопічні речовини та препарати (наприклад ацетат калію, сухі екстракти, рослинна лікарська сировина, гідролізуючі речовини, солі азотної, азотистої, галагевоводневої і фос­форної кислот, солі алкалоїдів, натрієві металоорганічні сполуки, глікозиди, антибіотики, ферменти, сухі органопрепарати, лікар­ські речовини, які характеризуються за фармакопейною статею як такі, що дуже легко розчиняються у воді, а також лікарські речовини, вміст вологи яких не повинен перевищувати рівень, установлений Державною фармакопеєю та іншою нормативно-технічною документацією (додаток № 2).

4.2.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії атмос­ферних парів води, слід зберігати в прохолодному місці, в щільно запакованій тарі з матеріалів, що непроникливі для парів води (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінній пластмасовій тарі).

4.2.3. Лікарські засоби з виявленими гігроскопічними власти­востями (подані в додатку № 2) слід зберігати в сухому приміщен­ні в скляній тарі з герметичною укупоркою, залитою зверху пара­фіном. При укупорці тари з такими лікарськими речовинами необхідно старанно витирати шийку та пробку штанглаза.

4.2.4. Лікарські засоби даної групи, що отримані в упаковці з полімерної плівки та призначені для постачання підвідомчої ап­течної мережі, зберігати в центральних районних аптеках в за­водській упаковці, в інших аптеках слід перекласти в скляну або металічну тару.

4.2.5. Серед лікарських засобів цієї групи особливої уваги ви­магає організація зберігання таких препаратів, як гіпс палений, гірчиця в порошку, які при поглинанні вологи перетворюються з дрібного аморфного порошку в дрібні зерна — гублять свої власти­вості і стають непридатними для вживання в медичній практиці. Щоб запобігти псуванню:

—гіпс палени слід берегти в добре закритій тарі (наприклад, в щільно збитих дерев’яних ящиках або бочках, бажано обкладе­них всередені поліетиленовою плівкою);

—гірчицю в порошку слід зберігати в герметично закритих бляшаних банках;

—гірчичники зберігають в пачках, упакованих в пергамент­ний папір або поліетиленову плівку, які поміщають в щільно укупорену тару (наприклад, картонні коробки, обклеєні всередені по­лімерною плівкою).

4.3. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання (випаровування).

4.3.1. До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання, належать:

—власне леткі речовини, які найчастіше застосовуються в ап­течній практиці (наведені в додатку № 3);

—лікарські препарати, що мають леткий розчинник (спиртові настойки, рідкі спиртові концентрати, густі екстракти);

—розчини та суміші летких речовин (ефірні масла, розчини аміаку, формальдегіду, хлористого водню понад 13 %, карболової кислоти, етиловий спирт різної концентрації та інші);

— лікарська рослинна сировина, яка містить ефірні масла;

—лікарські препарати, які містять кристалізаційну воду, кри­сталогідрати (додаток № 4);

—лікарські речовини, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, хлорамін Б, гідрокарбонат натрію);

—лікарські речовини з установленим нормативно-технічною документацією нижнім рівнем вмісту вологи (сульфат магнію, парааміносаліцилат натрію, сульфат натрію та інші);

4.3.2.Лікарські засоби, які вимагають захисту від випарову­вання, слід зберігати в прохолодному місці, в герметично укупореній тарі з непроникливою для летких речовин матеріалів (скла, металу, алюмінієвої фольги). Застосування полімерної тари, упа­ковки та укупорювання допускається згідно з Державною фарма­копеєю та іншою нормативно-технічною документацією.

4.4.4. Кристалогідрати, в залежності від відносної вологи повіт­ря, можуть проявляти властивості як гігроскопічних, так і вивіт­рюючих речовин, тому їх слід зберігати в герметично укупореній скляній, металевій або товстостінній пластмасовій тарі при від­носній вологості повітря (50-65 %) в прохолодному місці.

4.5. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури.

4.5.1. До лікарських засобів, які вимагають захисту від дії під­вищеної температури, належать:

—група лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрю­вання (див. розділ 4.3 даної інструкцій);

— легкоплавкі речовини;

—бактерійні препарати (вакцини, сироватки, бактеріофаг, анатоксини та інші);

— антибіотики;

— органопрепарати;

— гормональні препарати;

— вітаміни та вітамінні препарати;

— препарати, які містять глікозиди;

— медичні жири і масла;

— мазі на жировій основі та інші речовини (додаток № 5).

4.5.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії підвище­ної температури, слід зберігати при кімнатній температурі (18-20 °С), прохолодній (12-15 °С) температурі. В окремих випадках вимагається більш низька температура зберігання (наприклад, для АТФ (3-5 °С), що повинно бути вказано на етикетці або в ін­струкції до застосування препарату.

4.5.3.Бактерійні препарати слід зберігати в промисловій упаков­ці окремо за найменуваннями, при температурі, вказаній для кож­ного найменування на етикетці або в інструкції до застосування.

4.5.4.Бактерійні препарати одного й того ж найменування збе­рігають по серіях, з урахуванням терміну їх придатності.

4.5.5. Бактерійні препарати в процесі зберігання підлягають візуальному огляду не рідше, ніж один раз у 3 місяці.

4.5.6.Антибіотики слід зберігати в промисловій упаковці при кімнатній температурі, якщо відсутні інші вказівки на етикетці.

4.5.7. Органопрепарати слід зберігати в захищеному від світла, прохолодному та сухому місці при температурі (0-15 °С), якщо не­має інших вказівок на етикетках або інструкціях до вживання.

4.5.8.Рідина Бурова вимагає зберігання в прохолодному місці. При помутнінні розчин фільтрують і перевіряють не відповідність всім ви­могам Державної фармакопеї. Допускаться опалесценція розчину.

4.6. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пониженої температури.

4.6.1.До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від дії пониженої температури, належать такі, фізико-хімічний стан яких після замерзання змінюється і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюється (40 % р-н формальдегі­ду, розчини інсуліну та ін.).

4.6.2.40 % розчин формальдегіду (формалін) слід зберігати при температурі не нижче 9 °С. При появі осаду витримують при кімнатній температурі, потім розчин обережно зливають і вико­ристовують згідно з фактичним вмістом формальдегіду.

4.6.3. Льодяну оцтову кислоту слід зберігати при температурі не нижче 9 °С. При появі осаду кислоту витримують при кімнат­ній температурі до розчинення осаду. У випадку, коли осад не роз­чиняється, рідку частину кислоти зливають та використовують згідно з фактичним вмістом оцтової кислоти в препараті.

4.6.4. Медичні жирні масла вимагають зберігання при темпе­ратурі не нижче 10 °С. При появі осаду їх витримують при кімнат­ній температурі, зливають та перевіряють на відповідність до всіх вимог Державної фармакопеї.

4.7. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі.

4.7.1. До групи лікарських засобів, які змінюються під впливом газів, що знаходяться в навколишньому середовищі, належать:

—речовини, які реагують з киснем повітря, різні сполуки аліфа­тичного ряду з ненасиченими міжвуглецевими зв’язками, циклічні з боковими аліфатичними групами, з ненасиченими міжвуглецевими зв’язками, фенольні та поліфенольні, морфін та його похідні з незаміщеними гідроксильними групами; гетерогенні та гетероциклічні сполуки з вмістом сірки, ферменти та органопрепарати;

—речовини, які реагують з вуглекислим газом повітря, солі лужних металів та слабих органічних кислот (наприклад, барбітало-натрій, гексенал і т. д.), препарати, що містять багато­атомні аміни (наприклад, еуфілін); окис та перекис магнію, їдкий натр та інші (додаток № 6).

4.7.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії газів, слід зберігати в герметично укупореній тарі з матеріалів, непро­никних для газів, по можливості заповнених по самі вінця.

4.7.3. Лікарські засоби, які легко окисляються киснем повітря, слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною укупоркою, залитою парафіном.

4.7.4. Особливу увагу слід звернути на створення умов зберіган­ня натрієвих солей барбітурової кислоти, які необхідно зберігати в герметично укупореній тарі, залитій парафіном, з матеріалів, не­проникних для атмосферних парів води та вуглекислого газу.

4.8. Особливості зберігання пахучих та барвних лікарських засобів.

4.8.1. Групу пахучих лікарських засобів складають речовини та препарати як леткі, так і практично нелеткі, які мають силь­ний запах (додаток № 7).

4.8.2. До групи барвних лікарських засобів належать речови­ни, їх розчини, суміші, препарати і т. д., які залишають забарв­лений слід на тарі, закупорювальних засобах, устаткуванні та інших предметах, що не змивається звичайною санітарно-гігієнічною обробкою (брильянтовий зелений, метиленовий си­ній, інгідо-кармін та інші) (додаток N° 8).

4.8.3. Пахучі лікарські засоби слід зберігати ізольовано в гер­метично закритій тарі, непрониклій для запаху, окремо за найме­нуваннями.

4.8.4. Барвні лікарські засоби необхідно зберігати в спеціаль­ній шафі в щільно закупоренй тарі, окремо за найменуваннями. Для роботи з барвними речовинами для кожного найменування необхідно виділити спеціальні ваги, шпатель та інший інвентар.

4.9. Особливості зберігання лікарської рослинної сировини.

4.9.1. Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в су­хому, добре вентильованому приміщенні, в чистій сухій, без сто­ронніх запахів та однородній для кожної партії сировини тарі, в аптеках — скляній, металічній, в ящиках з кришкою, на складах (базах) у паках, мішках паперових багатошарових або тканинних, ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сирови­ни використовуються пачки картонні, пакети поліетиленові, па­перові, обгортки паперові, контурні сотові упаковки.

Оптимальні умови для зберігання лікарської рослинної сиро­вини: температура 18-20 'С, вологість повітря — 30-40 %.

4.9.2.У складських приміщеннях сировина повинна зберігатися на стелажах, які встановлюються на віддалі не менше 15 см від під­логи. Оптимальні умови для штабелювання — не більше 2,5 м — для ягід, насіння, бруньок, не більше 4 м — для листя, квіток, трав, більше 4 м — для інших видів сировини. Штабель повинен бути розміщений від стін на віддалі не менше 25 см, проміжки між шта­белями не менше 80 см.

4.9.3.На кожному штабелі повинна бути етикетка розміром (20x10) см з вказівкою назви сировини, підприємства-відправника, року і місяця заготівлі, номера партії, дати надходження для рос­лин, що містять серцеві глікозиди, дані про біологічну активність.

4.9.4.Лікарські рослини містять комплекс різноманітних при­родних речовин. Кількісна перевага деяких з них в рослині перед­бачає особливі умови зберігання лікарської рослинної сировини. Перелік сировини, класифікованої за групами, зберігання та в за­лежності від характеру і властивостей діючих речовин, наведений в додатку № 9.

4.9.5.Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні масла, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.

4.9.6.Деякі гігроскопічні трави, листя та плоди необхідно збе­рігати в скляній або металевій тарі герметично закупореній і, при необхідності, залитій парафіном (наприклад, листя наперстянки та інші).

4.9.7.При зберіганні лікарської рослинної сировини, що вмі­щує поживні речовини, для запобігання псуванню її амбарними шкідниками, рекомендується розташовувати в місцях зберігання флакон з хлороформом, в корок якого вставлено трубочку для звітрювання парів хлороформу. Хлороформ додають у міру його звітрювання.

4.9.8.Готові лікарські рослинні збори зберігають в аптеках та на аптечних складах (базах), дотримуючись загальних правил.

4.9.9. Особливу увагу при зберіганні слід приділяти лікарській рослинній сировині, яка містить серцеві глікозиди, для якої Дер­жавною фармакопеєю встановлено більш суворі терміни зберіган­ня та повторного переконтролю на вміст біологічної активності.

4.9.10. Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.

4.9.11. Лікарська рослинна сировина підлягає періодичному контролю згідно з вимогами Державної фармакопеї.

Трава, корені, кореневища, насіння, плоди, які втратили нор­мальне забарвлення, запах та необхідну кількість діючих речо­вин, а також уражені пліснявою, попсовані амбарними шкідни­ками в залежності від рівня ураження, або бракують, або після переробки використовують.

4.10. Особливості зберігання готових лікарських форм.

4.10.1. Зберігання готових лікарських форм повинно відповіда­ти вимогам Державної фармакопеї та всім загальним вимогам да­ної інструкції, які ставляться до зберігання лікарських засобів з врахуванням властивостей інгредієнтів, що входять до їх складу.

Всі готові лікарські форми повинні зберігатися в оригінальній упаковці, етикеткою назовні. На стелажах, полицях, шафах при­кріпляється стелажна картка, на якій зазначається найменуван­ня препарату, серія, термін придатності, кількість. Картка віддруковується на цупкому папері і заводиться на кожну серію, що надходить для контролю за своєчасною її реалізацією. Крім цього, у відділі повинна бути картотека за термінами придатності. Пре­парати, які підлягають переконтролю, зберігаються окремо від інших до отримання результатів аналізу.

4.10.2. Таблетки, драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм в заводській упаковці, яка уберігає від зовніш­ніх дій і розрахована на відпуск окремим хворим та лікувальним закладам. Зберігання таблеток та драже повинно здійснюватися в сухому, а якщо необхідно, в захищеному від світла місці.

4.10.3. Щорічно таблетки, драже необхідно перевіряти на роз­пад. Щоб уникнути розвалювання нижніх шарів таблеток під ва­гою верхніх, маса упаковки не повинна перевищувати 3 кг.

4.10.4. Лікарські форми для ін’єкцій слід зберігати в прохолод­ному, захищеному від світла місці в окремій шафі або ізольовано­му приміщенні з врахуванням особливостей тари (крихкість), якщо немає інших вказівок на упаковці.

4.10.5. Рідкі лікарські форми (сиропи, настойки) повинні збері­гатися в герметично укупореній, заповненій доверху тарі в прохо­лодному, захищеному від світла місці. При зберіганні настойок оса­ди, що випадають, відфільтровують, і, якщо відфільтрована настойка після перевірки якості відповідає діючим вимогам Дер­жавної фармакопеї, її вважають придатною до вживання.

4.10.6. Плазмозаміщуючі та дезінтоксикаційні розчини збері­гають ізольовано при температурі в межах від (0-40) "С в захище­ному від світла місці.

4.10.7. Екстракти зберігають в скляній тарі, запакованій нагвин­чуваною кришкою та корком з прокладкою в захищеному від світла місці. Рідкі та густі екстракти зберігають при температурі (12-15) 'С. Осади, які випадають в рідких екстрактах з часом, відфільтровують і, якщо екстракти після перевірки відповідають вимогам Державної фармакопеї, їх вважають придатними до вживання.

4.10.8. Мазі, лініменти зберігають в прохолодному, захищеному від світла місці в щільно закупореній тарі. При необхідності умови зберігання комбінують в залежності від властивостей інгредієнтів.

Наприклад, препарати, які мають в своєму складі леткі та тер­молабільні речовини, зберігають при температурі не вище 10 ’С.

4.10.9. Зберігання супозиторіїв повинно здійснюватися в сухо­му, прохолодному, захищеному від світла місці.

4.10.10. Зберігання більшості частини препаратів в аерозоль­них упаковках повинно проводитися при температурі (3-35) ‘С в сухому, захищеному від світла місці, подалі від вогню та опалю­вальних приладів. Аерозольні упаковки слід оберігати від ударів та механічних пошкоджень.

4.11. Особливості зберігання лікарських засобів та виробів ме­дичного призначення з урахуванням їх термінів придатності.

4.11.1. Лікарські засоби та вироби медичного призначення ма­ють термін придатності, тобто термін, протягом якого вони збері­гають терапевтичний ефект і знаходяться в умовах, що відповіда­ють вимогам діючої нормативно-технічної документації.

4.11.2.Термін придатності визначається нормативно-технічною документацією. Згідно з діючими вимогами термін придатності вказується на упаковках для всіх лікарських засобів. Якщо в нормативно-технічній документації на лікарські засоби вказано «Препарат контролюється щорічно» або «Активність контролю­ється щорічно», на упаковці, крім «Придатний до ...», ставиться відповідний напис.

Окремі лікарські засоби нарівні з основним терміном придатнос­ті мають додатковий. Лікарські засоби, які мають додатковий тер­мін придатності, після закінчення основного, підлягають переконтролю в контрольно-аналітичній лабораторії і при позитивному результаті аналізу реалізуються згідно з додатковим терміном при­датності. Переконтролю підлягають також препарати, в яких до за­кінчення терміну придатності виявлені ознаки зовнішніх змін.

4.11.3. Імпортні препарати переконтролю не підлягають. Тер­міни придатності лікарських засобів, виготовлених в аптеці, на­ведені у відповідних документах.

4.11.4. В місцях зберігання лікарських засобів для вчасної їх реалізації вони розташовуються з врахуванням залишкового тер­міну придатності.

5. Загальні правила підготовки лікарських засобів та виробів медичного призначення до використання після зберігання

5.1. Всі лікарські засоби «ангро» перед їх використанням повинні бути перемішані. Особливу увагу слід звернути на змішування верх­ніх та пристінних шарів лікарського засобу з іншою його масою.

5.2. У випадку зміни вмісту діючих речовин, викликаної сорб­цією або десорбцією атмосферної вологи або випаровуванням роз­чинника без хімічного розкладу інгредієнтів (гідролізу, окиснення, фотодеструкції і т. д.), допускається робити перерахунок на фактичний вміст діючих речовин у лікарських засобах при їх пе­реробці в напівфабрикати або готові лікарські засоби.

5.3. Металеві вироби слід звільнити від обгортки та очистити від мастила.

5.4. Полімерні (гумові та пластмасові) вироби слід піддавати санітарно-гігієнічній обробці, згідно з діючими методичними вказівками.

6. Дезінфекційні засоби

Дезінфекційні засоби (хлорамін Б та інші) слід зберігати в герметич­но закупореній тарі, в захищеному від світла місці в ізольованому при­міщенні, подалі від приміщень для зберігання пластмасових, гумових та металевих виробів, приміщень для одержання води очищеної.

7. Зберігання виробів медичного призначення

7.1.Гумові вироби.

7.1.1. Для схоронності гумових виробів в приміщеннях збері­гання необхідно створити:

-— захист від світла, особливо прямих сонячних променів, висо­кої (більше 20 ’С) та низької (нижче 0 °С) температури повітря; плин­ного повітря (протягові, механічної вентиляції); механічних по­шкоджень (стискування, згинання, скручування, витягування);

— для попередження висихання, деформації та втрати їх елас­тичності, відносну вологість не менш 65 %;

— ізоляцію від дії речовин (йод, хлороформ, хлористий амоній, лізол, формалін, кислоти, органічні розчинники, амазувальні масла, луги, хлорамін Б);

—умови зберігання на віддалі від нагрівальних приладів (не менше 1 м).

7.1.2. Приміщення для зберігання гумових виробів треба роз­ташовувати не на сонячній стороні, краще в напівпідвальних тем­них або затемнених приміщеннях. Для підтримування в сухих приміщеннях підвищеної вологості рекомендується ставити посу­дину з 2 % водним розчином карболової кислоти.

7.1.3. В приміщеннях, шафах рекомендується ставити посудини з вуглекислим амонієм, який сприяє зберіганню еластичності гуми.

7.1.4. Для зберігання гумових виробів приміщення для збері­гання обладнується шафами, ящиками, полицями, стелажами, блоками для підвищення, стойками та іншим необхідним інвен­тарем з врахуванням вільного доступу.

7.1.5. При розміщенні гумових виробів в приміщенні для збері­гання необхідно повністю використовувати весь його об’єм. Це за­побігає шкідливому впливу надмірного кисню повітря. Гумові ви­роби (крім пробок) не можна укладати в декілька шарів, так як предмети, які знаходяться в нижніх шарах, здавлюються і зліп­люються. Шафи для зберігання гумових виробів повинні мати щільно закриті дверці. Всередені шафи повинні мати цілком глад­ку поверхню. Внутрішнє упорядкування шаф залежить від гумо­вих виробів, які там зберігаються. Шафи призначені для:

— зберігання гумових виробів, в лежачому положенні (бужі, катетери, пузирі для льоду, рукавички) обладнуються висувними ящиками з таким розрахунком, щоб можна було розміщувати предмети на всю довжину, вільно, не допускаючи їх згинів, сплю­щування, скручування;

— зберігання виробів у підвищеному стані (джгути, зонди, іригаторні трубки), обладнуються вішалками, розташованими під кришкою шафи. Вішалки повинні бути знімними з тим, щоб їх можна було виймати з підвішеними предметами. Для укріплення вішалок установлюється накладка з виїмкою.

7.1.6. Гумові вироби розміщують у сховищах за найменуваннями та термінами придатності, на кожній партії гумових виробів прикрі­пляють ярлик з вказівкою найменування, терміну придатності.

7.1.7. Особливу увагу слід приділяти зберіганню деяких видів гумових виробів, які вимагають спеціальних умов зберігання:

—круги підкладні, грілки гумові, пузирі для льоду слід збері­гати з встановленими на кінцях пробками;

—знімні гумові частини приладів повинні зберігатися окремо від частин, зроблених з іншого матеріалу;

—вироби, особливо чутливі до атмосферних факторів, еластич­ні катетери, бужі, рукавички, напальчники, бинти гумові, зберіга­ють в скатаному вигляді, пересипані тальком по всій довжині;

—прогумовану тканину (односторонню та двосторонню) зберіга­ють ізольовано від речовин, вказаних у п. 7.1.1, у горизонтальному положенні в рулонах, підвішених на спеціальних стойках. Прогу­мовану тканину дозволяється зберігати, укладеною не більш ніж в 5 разів на гладко відструганих полицях стелажів;

—еластичні лакові вироби — катетери, бужі, зонди (на етилцелюлозному або копаловому лаці) на відміну від гуми зберігають у сухому приміщенні. Ознакою старіння є деякі розм’якшення, клейкість поверхні. Такі вироби бракують.

7.1.8. Гумові вироби необхідно періодично оглядати. Предмети, які починають втрачати еластичність, повинні бути своєчасно від­новлені відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

7.1.9. Гумові вироби повинні зберігатися запакованими згідно з вимогами діючих технічних умов.

7.1.10. Гумові рукавички рекомендується, якщо вони затверді­ли та стали ламкими, покласти, не розправляючи, на 15 хвилин у теплий 5 % розчин аміаку, потім рукавички розлипають та зану­рюють на 15 хвилин у теплу (40-50 'С) воду з 5 % гліцерином. Рукавички знову стають еластичними.

8. Пластмасові вироби

Вироби з пластмас слід зберігати у вентильованому темному, сухому приміщенні при кімнатній температурі на віддалі не менш ніж 1 м від опалювальних приладів. У приміщенні не повинно бути відкритого вогню, парів летких речовин. Електроприлади та вимикачі повинні бути виготовлені в протиіскровому (протипо­жежному) виконанні. У приміщенні, де зберігаються целофанові, целонові, целулоїдні, амінопластові вироби, слід підтримувати відносну вологість повітря не вище 65 %.

9. Перев’язні вироби та допоміжний матеріал

9.1. Перев’язні вироби зберігають в сухому провітрюваному приміщенні в шафах, ящиках, на стелажах та піддонах, які повинні бути пофарбовані всередині світлою масляною фарбою та утримуватися в чистоті.

Шафи, де знаходяться перев’язні матеріали, періодично проти­рають 0,2 % розчином хлораміну або хлорним вапном.

9.2. Стерильний перев’язний матеріал (бинти, марлеві сервет­ки, вата) зберігають в заводській упаковці. Забороняється їх збе­рігання в первісній розкритій упаковці.

9.3. Нестерильний перев’язний матеріал (вата, марля) зберіга­ють упакованими в цупкий папір або в паках (мішках) на стела­жах або піддонах.

9.4.Допоміжний матеріал (фільтрувальний папір, паперові капсули та інше) необхідно зберігати в промисловій упаковці в су­хих провітрюваних приміщеннях в окремих шафах в суворо гігіє­нічних умовах. Після розкриття промислової упаковки (капсули паперові та інше) розфасовану або залишкову кількість рекомен­дується зберігати в поліетиленових, паперових пакетах або міш­ках з крафтпаперу.

10. Медичні п’явки

10.1. Приміщення для зберігання медичних п’явок повинно бути світлим, без запаху ліків. Не допускається різких коливань температури, так як це викликає загибель п’явок.

10.2. Тримати п’явки в аптеці необхідно в широкогорлих скля­них посудинах з розрахунку 3 л води на 50-100 особин.

Для запобігання розповзанню п’явок посуд покривають щіль­ною бязевою серветкою або подвійним шаром марлі та туго обв’я­зують шпагатом або резинкою.

10.3.Вода для вмісту п’явок повинна бути чистою, вільною від хлору, перекисних сполук, солей важких металів, механічних за­бруднень, мати кімнатну температуру. Воду в посуді необхідно щоденно змінювати, заготовляючи її заздалегідь, за 2 доби до використання. Змінюючи воду, стінки посудини промивають зсе­редини, потім шийку посудини покривають марлею і через неї за­ливають воду. Посудину заповнюють чистою водою на 1/3 банки.

Утримання п’явок вимагає дотримання максимальної чистоти, не допускається сусідство їх з пахучими та отруйними речовинами. При захворюванні п’явок (в’ялість) воду змінюють двічі на день.

11. Вимоги до тари для лікарських засобів та виробів медичного призначення

11.1. Лікарські засоби та вироби медичного призначення слід зберігати та транспортувати в первинній, вторинній, груповій транспортній тарі, передбаченій діючою нормативно-технічною документацією на лікарські засоби та вироби медичного призна­чення, а також на тару, упаковку, закупорювальні засоби та по­рядок їх застосування.

11.2. У випадку перефасування промислової продукції, меди­каменти, запаковані в первинну упаковку з полімерних плівок або папір, попередньо слід зібрати в групи, які повинні бути упа­ковані у вторинну упаковку, яка захищає від вологообміну або га­зообміну з атмосферою (пакет з полімерної плівки або комбінова­них матеріалів, картонну коробку з внутрішнім поліетиленовим покриттям і т. д.). Леткі, пахучі, отруйні лікарські засоби слід па­кувати не більше одного найменування в одну транспортну тару (ящик, коробку, барабан).

Усі види первинної тари та упаковки повинні бути герметизова­ні шляхом застосування відповідного комплекту закупорюваль­них засобів (кришки нагвинчуваної з прокладкою або пробкою, кришки натягненої, пробки, обкатаної металічним ковпачком з пробкою) або методами безкупорочної герметизації: термозварюванням (полімерні та комбіновані матеріали), склеювання (цело­фан, папір, картон) смолкування та інше.

11.3. Транспортна тара повинна захищати упаковані лікарські засоби від дії атмосферних опадів та пилу, сонячного опромінен­ня, механічних пошкоджень.

11.4. Тара для медичних п’явок повинна забезпечити доступ повітря.

11.5. У випадку відсутності НТД на тару, упаковку або укупор­ку для лікарських засобів або при наявності протилежних вказі­вок при виборі тари, упаковки та укупорки слід керуватися даною інструкцією.

Генеральний директор ВО «Укрфармація» О.І. Клімов

Додаток № 1

до Інструкції з організації зберігання

в аптечних установах лікарських засобів

та виробів медичного призначення,

затверджена наказом МОЗ України

№ 44 від 16.03.93

Перелік лікарських засобів, які підлягають зберіганню в захищеному від світла місці

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Адреналіну гідротартрат Б
2. Адреналіну гідрохлорид 0,1 % розчин Б прохолодне місце
3. Акрихін Б
4. Амідопірин Б сухе місце
5. Аміказол Б -//-
6. Аміназин Б -//-
7. Анестезин Б -//-
8. Антипірин Б -//-
9. Аскорбінова кислота -//-
10. Аскорбінової кислоти розчин 5 % для ін’єкцій
11. Ацеклідин А сухе місце
12. Бензогексоній Б -//-
13. Бензонал Б -//-
14. Бепаск -//-
15. Бетазин Б -//-
16. Білігност 20 % та 50 % для ін'єкцій Б
17. Блекоти лист Б
18. Бромізовал Б сухе місце
19. Бромкамфора -//-
20. Бутадіон Б -//-
21. Вікасол Б -//-
22. Вісмуту нітрат основний -//-
23. Галаскорбін сухе, прохолодне місце
24. Гексамідин Б сухе місце
25. Гідроперит сухе місце при температурі не вище 20 °С
26. Гістидину гідрохлорид сухе місце при температурі не вище 20 °С
27. Дерматол Б -//-
28. Діазолін Б -//-
29. Дигален-нео Б
30. Дийодтиразин Б сухе місце при температурі не вище 20 °С

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
31. Диколіну розчин 1 % для ін'єкцій Б
32. Дикумарин А сухе місце
33. Димедрол Б
34. Димеколін
35. Дипразин Б сухе місце
36. Дипразину розчин 2,5 % для ін’єкцій Б
37. Дифенін Б сухе місце
38. Діетилстильбестролу пропінат Б -//-
39. Діетилстильбестрол Б -//-
40. Діетилстильбестрол пропінату розчин 0,1 % та 0,5 % у маслі Б -//-
41. Шлунковий сік натуральний при температурі (2-10 °С)
42. Вапно хлорне -//-
43. Імізин Б прохолодне, сухе місце
44. Йод Б прохолодне місце
45. Кальційодин сухе місце
46. Камфори розчин в маслі 20 % для ін’єкцій
47. Карбахолін А сухе місце
48. Кислота глютамінова -//-
49. Кислота нікотинова Б -//-
50. Кислота саліцилова
51. Кодеїн Б сухе місце
52. Кодеїну фосфат Б -//-
53. Коларгол сухе, прохолодне місце
54. Колодій місце подалі від вогню, прохолодне сухе
55. Коразол Б сухе місце
56. Корглюкону розчин 0,06 % для ін’єкцій Б
57. Кордіамін сухе місце при температурі не вище 20 °С
58. Кортикотропін для ін’єкцій Б -//-
59. Красавки лист
60. Крохмаль Б прохолодне, сухе місце
61. Ланолін безводний сухе місце
62. Магнію перекис сухе прохолодне місце
63. Мазі прохолодне місце
64. Масла жирні
65. Масло блекоти
66. Метацин А сухе місце
67. Метацину розчин 0,1 % для ін’єкцій А
68. Міарсенол А сухе прохолодне місце
69. Морфіну гідрохлорид А сухе місце
70. Морфіну гідрохлорид розчин 1 % або 5 % для ін’єкцій А

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
71. Наперстянки лист Б сухе місце
72. Натрію нітрат Б
73. Неоміцину сульфат Б сухе місце при температурі не вище 20 °С
74. Нікотинаміду розчин 1 %, 2,5 % або 5 % для ін’єкцій
75. Нікотинової кислоти розчин 1% для ін'єкцій Б
76. Новарсенол А прохолодне місце
77. Новобіоцину натрієва сіль Б сухе місце
78. Новокаїну розчин 5 %, 1 % або 2% для ін'єкцій Б
79. Новокаїн Б сухе місце
80. Норадреналіну гідротартрат Б -//-
81. Норадреналіну гідротартрат розчин 0,2 % для ін’єкцій Б прохолодне місце
82. Оксафенамід сухе місце
83. Оксітетрацикліну гідрохлорид Б -//-
84. Омнопону розчин 1 % або 2 % для ін’єкцій А прохолодне місце
85. Пентамін Б сухе місце
86. Пепсин сухе місце від 2°С до 15°С
87. Перекису водню розчин прохолодне місце
88. Пергідроль Б температура не вище 25 °С, пробка до посудини повинна мати газовідвідну трубку
89. Піродиксину гідрохлорад (вітамін В6) сухе місце, при температурі (12-15 °С)
90. Прогестерон Б сухе місце
91. Прогестерону розчин в маслі 1 % або 2,5 % для ін’єкцій Б
92. Прозерин А сухе місце
93. Пропазин Б
94. Саліциламід сухе місце
95. Салюзид розчинний Б сухе місце при температурі (18-20 °С)
96. Сиропи
97. Скополаміну гідробромін А сухе місце
98. Совкаїн А -//-
99. Спазмолітин Б -//-
100. Тіаміну хлорид (вітамін B1) без контакту з металами
101. Тетацин-кальцію розчин 10 % для ін'єкцій
102. Тетрацикліну гідрохлорид Б сухе місце
103. Трипсин кристалічний сухе місце, до 10 °С
104. Хініну гідрохлорид сухе місце
105. Хлоралгідрат Б сухе, прохолодне місце

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
106. Хлорамін Б -//-
107. Хлорацизин Б сухе місце
108. Хлорбутин А прохолодне, сухе місце
109. Хлоретил Б прохолодне місце
110. Целанід А
111. Целаніду розчин 0,02% для ін’єкцій А прохолодне місце
112. Цистеїн сухе місце
113. Ціанокобаламін (вітамін В12) сухе місце
114. Екстракт красавки Б -//-
115. Екстракт папороті чоловічої Б -//-
116. Еметину гідрохлорид Б
117. Еметину гідрохлориду розчин 1 % для ін’єкцій Б
118. Ерготал Б температура не вище 5 °С
119. Еритроміцин Б сухе місце
120. Етазол-натрію розчин 10 % або 20 % для ін’єкцій Б
121. Етазол-натрій Б сухе місце
122. Еуфілін Б сухе місце
123. Еуфіліну розчин 2,4 % або 12 % для ін’єкцій Б
124. Еуфіліну 0,15 (таблетки) Б
125. Ефедрину гідрохлорид Б сухе місце
126. Ефедрину гідрохлорид розчин 5 % для ін’єкцій Б

Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І.

Клімов

Додаток № 2 до Інструкції з організації зберігання в антенних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України № 44 від 16.03.93

Перелік лікарських засобів, які поглинають вологу повітря

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Амізил А прохолодне місце
2. Аміназин Б темне місце
3. Амонію хлорид
4. Апресин Б
5. Ацетилхоліну-хлорид Б
6. Барбаміл Б
7. Бензилпеніциліну калієва сіль Б
8. Бензилпеніциліну натрієва сіль Б
9. Бутамід Б
10. Глюкоза
11. Ганглерон Б
12. Галаскорбін темне, прохолодне місце
13. Гексенал Б -//-
14. Гліцерин
15. Гризеофульвін Б
16. Гірчичники темне місце
17. Декамін Б -//-
18. Дибазол
19. Диколін Б темне місце
20. Димедрол Б -//-
21. Динезин Б -//-
22. Дипразин Б -//-
23. Желатина медична
24.

Ізоніозид

Б

темне місце

25. Імізин Б
26. Калію ацетат
27. Калію йодид
28. Калію карбонат
29. Кальцію хлорид
30. Кальцію сульфат
31. Кадуни
32. Канаміцину моносульфат Б
33. Карбахолін А темне місце
34. Ксероформ -//-

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
35. Котарніну хлорид Б сухе місце
36. Метилтестостерон Б -//-
37. Нафтамон Б
38. Натрію бромід темне місце
39. Натрію йодид -//-
40. Натрію нітрит Б -//-
41. Натрію пара-аміносаліцилат -//-
42. Натрію саліцилат -//-
43. Натрію хлорид -//-
44. Неодикумарин А -//-
45. Неоміцину сульфат Б -//-
46. Нікодин темне місце, при температурі не вище 20 °С
47. Новобіоцину натрієва сіль Б -//-
48. Норсульфазол-натрій Б -//-
49. Оксазил А темне місце
50. Оксациліну натрієва сіль Б -//-
51. Оксилідин Б -//-
52. Окситетрацикліну дигідрат Б -//-
53. Окситетрацикліну гідрохлорид Б
54. Панкреатин прохолодне місце
55. Пантоцид прохолодне, темне місце
56. Пентамін Б темне місце
57. Пепсин при температурі (2-15 °С)
58. Пілокарпіну гідрохлорид А темне місце
59. Піперазину адипінат
60. Прозерин А темне місце
61. Пропазин Б
62. Протаргол
63. Секуриніну нітрат А
64. Сергозин
65. Совкаїн А
66. Ріжки Б темне, прохолодне місце, при температурі не вище 25 °С
67. Стрептоміцину сульфат Б
68. Строфантин К А темне, прохолодне місце
69. Сульфацил-натрія Б темне місце
70. Сироватки темне місце, температура (3-10 °С)
71. Танін
72. Тетрацикліну гідрохлорид Б темне місце
73. Тіаміну хлорид (вітамін B1) темне місце, без контакту з металом
74. Тіопентал-натрій Б прохолодне, темне місце
75. Тиреоїдин Б -//-
76. Трипсин кристалічний темне місце, температура не вище 10 °С
77. Трихомонацид Б темне місце

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
78. Вуголь активований
79. Фенатин А
80. Фолієва кислота темне місце
81. Фурадіон Б -//-
82. Хініофон Б -//-
83. Хлоралгідрат Б прохолодне, темне місце
84. Хлорамін Б -//-
85. Хлортетрацикліну гідрохлорид Б
86. Целанід А темне місце
87. Цитизин А
88. Екстракти густі прохолодне, темне місце
89. Еметину гідрохлорид Б темне місце
90. Еритроміцин Б
91. Етамінал-натрій Б

О.І. Клімов

Генеральний директор НВО «Укрфармація»

Додаток № З до Інструкції з організації зберігання в аптечних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України № 44 від 16.03.93

Перелік лікарських засобів, які мають летучі властивості

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Аміаку розчин прохолодне місце
2. Бромкамфора темне сухе місце
3. Йод Б темне прохолодне місце
4. Йодоформ темне місце
5. Камфора прохолодне місце
6.

7.

Метилсаліцилат

Ментол

темне місце
8. Тимол Б темне місце
9. Формальдегід темне місце, температура не нижче 9 °С
10. Хлоралгідрат Б темне, прохолодне місце
11. Ефірні масла при температурі не вище 15 °С в темному місці

Генеральний директор НВО «Укрфармація» Клімов

Додаток № 4 до Інструкції з організації зберігання в аптечних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України Л5 44 від 16.03.93

Перелік лікарських засобів, які гублять кристалізаційну воду

№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Акрихін Б темне місце, в щільно закупо­реній тарі
2. Апоморфіну гідрохлорид А темне місце
3. Атропіну сульфат А
4. Вікасол Б темне місце
5. Глюкоза
6. Дийодтирозин Б сухе темне місце
7. Заліза закисного сульфат
8. Заліза закисного лактат темне місце
9. Кальцекс сухе місце
10. Кальцію гліцерофосфат
11. Кальцію глюконат
12. Кальцію лактат
13. Кальцію фосфат
14. Галуни
15. Котарніну хлорид Б темне місце
16. Кофеїн Б
17. Магнію сульфат
18. Міді сульфат Б
19. Метиленовий синій А
20. Морфіну гідрохлорид 1 % або 5 % розчин для ін’єкцій А темне місце
21. Морфіну гідрохлорид А
22. Натрію арсенат А
23. Натрію пара-аміносаліцилат сухе темне місце
24. Натрію сульфат
25. Натрію тетраборат
26. Натрію фосфат прохолодне місце
27. Норсульфазол-натрію Б сухе темне місце
28. Натрію цитрат для ін’єкцій
29. Рутин темне місце
30. Сальсоліну гідрохлорид Б темне місце
31. Свинцю ацетат Б
32. Скополаміну гідробромід А темне місце
33. Сульгін Б

№з/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
34. Сульфацил-натрій Б сухе темне місце
35. Теофілін Б темне місце
36.

37.

Терпінгідрат Уросульфан розчинний Б сухе місце
38. Фтивазид Б
39. Хініну сульфат темне місце
40. Хініну гідрохлорид темне місце
41. Хлорамін Б сухе прохолодне темне місце
42. Цинку сульфат Б
43. Етилморфіну гідрохлорид А темне місце
44. Еметину гідрохлорид Б темне місце

Генеральний директор НВО «Укрфармація»

О.І. Клімов

Додаток № 5 до Інструкції з організації зберігання в аптечних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України М 44 від 16.03.93

Перелік лікарських засобів, які підлягають зберіганню в прохолодному місці

№з/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Амілнітрит Б темне місце
2. Вазелін сухе місце
3. Дьоготь березовий сухе місце
4. Йод Б темне місце
5. Йодоформ темне сухе місце
6. Камфора сухе місце
7. Колодій темне місце, подалі від вогню
8. Ланолін безводний темне місце
9. Ланолін водний темне сухе місце
10. Лініменти темне місце; лініменти, які мають летучі та термолабільні речовини, зберігають при температурі не вище 10 *С
11. Мазі темне місце
12. Масла жирні темне місце, температура не вище 15 'С
13. Масла ефірні темне місце, температура не вище 15 "С
14. Пепсин сухе місце, температура від (2-15 ’С)
15. Перекису водню розчин темне місце
16. Пілюлі сухе місце
17. Пластирі сухе місце
18. Протаргол темне місце
19. Рибячий жир темне місце, температура не вище 10 ’С
20. Сиропи темне місце
21. Супозиторії сухе місце
22. Хлоралгідрат Б темне місце
23. Хлорамін Б Б сухе темне місце
24. Хлороформ Б темне місце
25. Хлороформ для наркозу Б темне місце
26. Екстракти густі прохолодне, темне, сухе місце, при температурі 12-15 ’С
27. Екстракти рідкі темне місце, при температурі 12-15’С
28. Ефір для наркозу темне місце подалі від вогню

О.І. Клімов

Генеральний директор НВО «Укрфармація»

Додаток № 6 до Інструкції з організації зберігання в аптечних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України Л5 44 від 16.03.93

Перелік лікарських засобів, які реагують з вуглекислотою повітря

№з/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Барбаміл Б сухе місце
2. Барбітал-натрій Б сухе місце
3. Гексенал Б сухе прохолодне темне місце
4. Дифенін Б сухе місце
5. Магнію окис
6. Магнію перекис сухе, темне місце
7. Норсульфазол-натрій Б -II-
8. Салюзид розчинний Б темне місце
9. Свинцю ацетат Б сухе місце з пересторогою
10. Цинку окис сухе місце
11. Етазол-натрій Б темне сухе місце
12. Етамінол-натрій Б сухе місце
13. Еуфілін Б темне сухе місце
14. Апоморфіну гідрохлорид А темне місце
15. Темісал темне сухе місце

Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І. Клімов

Додаток № 7 до Інструкції з організації зберігання в антенних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України Л? 44 від 16.03.93

Перелік пахучих лікарських засобів

і/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Аміаку розчин
2. Валідол прохолодне місце
3. Дьоготь

4. Іхтіол

5. Йодоформ темне прохолодне місце
6. Камфора прохолодне місце
7. Ксероформ у тарі, що захищає від дії світла та вологи
8. Метилсаліцилат темне місце
9. Нашатирно-анісові краплі -//-
10. Препарат «АСД*
11. Скипидар в темному місці при температурі не вище 15 *С
12. Тимол Б темне прохолодне місце
13. Фенол Б
14. Формальдегіду розчин темне місце, при температурі не нижче 9 ‘С
15. Хлорамін Б ізольовано темне прохолодне місце
16. Ефірні масла при температурі не вище 15 *С, прохолодне темне місце

О.І. Клімов.

Генеральний директор НВО «Укрфармація»

Додаток № 8 до Інструкції з організації зберігання в аптечних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України № 44 від 16.03.93

Перелік барвних лікарських засобів

Найменування Список Додаткові умови зберігання
Акрихін Б сухе темне місце
Брильянтовий зелений сухе місце
Індігокармін для ін’єкцій Калію перманганат сухе місце
Метиленовий синій сухе темне місце
Рибофлавін (вітамін В2) -II-
Фурацилін Б -II-
Етакридину лактат Б сухе місце

О.І. Клімов. Генеральний директор НВО «Укрфармація»

Додаток № 9 до Інструкції з організації зберігання в аптечних установах лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджена наказом МОЗ України Л? 44 від 16.03.93

Перелік лікарської рослинної сировини, що містить сильнодіючі речовини

1. Листя наперстянки пурпурної або великоквітної

2. Листя блекоти

3. Листя дурману

4. Листя беладони

5. Листя олеандру

6. Пагони банга звичайного*

7. Листя конвалії

8. Трава чистотілу

9. Трава горицвіту весняного

10. Трава термопсису ланцетовидного

11. Трава плауна баранця

12. Трава конвалії

13. Трава беладони

14. Трава барвінка малого

15. Трава софори товстоплідної

16. Трава жовтушника розложистого

17. Квітки полину цитварного*

18. Насіння строфанту

19. Насіння блювотного горіху

20. Збір протиастматичний

21. Збір для виготовлення мікстури за прописом М.Н. Здренка

22. Корінь та корневище чемериці

23. Корінь беладони

*Лікарська рослинна сировина, що містить ефірні масла.

Перелік лікарської рослинної сировини, яка містить поживні речовини

1. Листя підбілу

2. Листя подорожника великого

3. Трава собачої кропиви

4. Трава сухоцвіту драговинного

5. Трава череди

6. Квітки арніки

7. Квіти волошки синьої

8. Квітки бузини чорної

9. Квіти глоду

10. Квітки нагідків

11. Квітки безсмертника

12. Плоди глоду

13. Плоди суниці

14. Плоди малини

15. Плоди горобини

16. Плоди жостеру проносного

17. Плоди калини

18. Плоди чорної смородини

19. Плоди черемхи

20. Плоди чорниці

21. Плоди шипшини

22. Насіння гарбуза

23. Насіння льону

24. Стовпчики з приймочками кукурудзи

25. Корені алтею

26. Корені родіоли рожевої

27. Корені щавлю кінського

28. Корені кульбаби

29. Корневище змійовика

30. Корневище перстачу

31. Корневище та корені родовика

32. Чага (березовий гриб)

Перелік лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні масла

1. Листя шавлії

2. Листя м’яти перцевої

3. Листя евкаліпту прутовидного

4. Бруньки березові

5. Бруньки сосни

6. Квітки ромашки

7. Квітки арніки

8. Квітки пижма

9. Квітки липи*

10. Пагони багна болотного

11. Трава деревію

12. Трава материнки

13. Трава полину гіркого

14. Трава чебрецю

15. Трава чебрецю звичайного

16. Плоди анісу звичайного

17. Плоди ялівцю

18. Плоди кропу

19. Плоди кмину

20. Плоди фенхелю

21. Кореневища і корені оману (дивосилу)*

22. Кореневище татарського зілля*

23. Кореневище з коренями валеріани

24. Корені аралії манчжурської

25. Шишки ялинки звичайної

* Лікарська рослинна сировина, яка містить значну кількість поживних речо­вин, тому слід зберігати ізольовано від хлороформу.

Перелік лікарської рослинної сировини, яка має подразнювальну дію

1. Нирковий чай

2. Плід стручкового перцю

3. Трава хвоща польового

4. Трава фіалки

5. Корінь солодки

6. Кореневища з коренями синюхи

Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І. Клімов

Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України № 44 від 16.03.93 р

Інструкція

про порядок зберігання та поводження в аптечних закладах з лікарськими засобами та виробами медичного призначення, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості

Вступ

У медичній практиці широко використовуються лікарські за­соби та медичні вироби, які мають вогненебезпечні та вибухоне­безпечні властивості. Неправильне зберігання та поводження з вищеназваними лікарськими засобами та виробами медичного призначення можуть бути причиною пожежі. Крім великих мате­ріальних втрат, можна завдати серйозної шкоди здоров’ю праців­ників аптечних закладів.

В залежності від фізико-хімічних властивостей названих груп вогненебезпечні речовини поділяються на легкозаймисті та легкогорючі, а вибухонебезпечні — на вибухові та вибухонебезпечні, які здатні до утворення вибухових сумішей та стислих газів.

З метою запобігання пожежам, нещасним випадкам встанов­люються особливі правила зберігання та поводження з вищена­званими речовинами, які наводимо нижче.

І. Загальні положення

1. Ця інструкція поширюється на всі аптечні заклади незалеж­но від їх підпорядкування та форми власності.

2. Усі співробітники аптечних закладів повинні знати та вико­нувати вимоги, які викладені в цій інструкції. Відповідальність за виконання вимог інструкції співробітниками покладається на керівників закладів.

3. Кожен, хто поступає на роботу, повинен пройти первинний інструктаж на робочому місці з питань зберігання вогненебезпеч­них, вибухонебезпечних речовин, стислих газів, техніки безпеки та пожежної безпеки, надання першої допомоги потерпілому при нещасному випадку.

4. Не рідше одного разу в рік необхідно проводити перевірку знань у співробітників з питань зберігання лікарських засобів, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, тех­ніки безпеки та протипожежної безпеки. З цією метою створюєть­ся кваліфікаційна комісія. Результати перевірки повинні бути оформлені протоколом.

5. У закладах, де не менше 50 співробітників, створюються до­бровільні пожежні дружини (далі — ДПД).

6. Члени ДПД допомагають адміністрації на добровільних засадах без відриву від виробництва в дотриманні умов правильного зберіган­ня вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин, забезпечення протипожежного режиму, правил пожежної безпеки, слідкують за справністю та готовністю первинних засобів пожежогасіння.

7. Члени ДПД у своїй роботі керуються положенням про ДПД, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України 27.09.94 р. № 521 та заохочуються згідно з діючими правилами.

8. Відповідальність за організацію та підготовку ДПД, розпо­діл обов’язків та забезпечення протипожежного режиму несуть керівники закладів.

9. Усі аптечні заклади та аптечні склади (бази) повинні мати та зберігати в належних місцях первинні засоби гасіння пожежи в кіль­костях, які узгоджені з місцевими органами Держпожежнагляду.

10. У місцях зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин, а також на робочих місцях, де в процесі роботи використо­вуються названі речовини, повинна висіти дана інструкція.

11. В аптеках та на аптечних складах (базах) повинні бути роз­роблені, узгоджені з Держпожежнаглядом та затверджені адміні­страцією правила пожежної безпеки для даного закладу, складені та розміщені в доступних для ознайомлення місцях, та поетажні плани евакуації на випадок пожежі або стихійного лиха.

II. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних

та вибухонебезпечних засобів

1. Речовини вогненебезпечні, які здатні до утворення вибухових сумішей, а також схильні до самозаймання при контакті з повіт­рям, водою, горючими речовинами або при дії сонячних променів, повинні зберігатися ізольовано в умовах, які повністю виключають можливість такого контакту, а також впливу температур та меха­нічного впливу.

2. Складські приміщення для зберігання вогне- та вибухоне­безпечних речовин повинні повністю відповідати будівельним нормам та правилам проектування. Вони повинні бути ізольова­ні, сухі, захищені від світла прямих сонячних променів, атмо­сферних опадів та грунтових вод. Ці приміщення, а також кори­дори, що до них прилягають, та підсобно-допоміжні приміщення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною венти­ляцією.

3. Приміщення для зберігання вогненебезпечних (легкозай­мистих) речовин повинні бути побудовані з вогнетривких матеріа­лів і розташовані на відстані не менше 20 м від інших складських будівель та 50 м від житлових приміщень.

4. Лікарські засоби вогненебезпечні та вибухонебезпечні слід зберігати за принципом подібності, згідно з їх фізико-хімічними та пожежонебезпечними властивостями, характером упаковки. З цією метою вогнестійкі склади розбиваються на окремі примі­щення (відсіки), що ізольовані одне від одного глухими вогнетрив­кими стінами (перегородками).

5.За відсутності окремих сховищ для легкозаймистих речовин допускається зберігання їх в загальних вогнетривких будівлях, а також в будівлях, поділених на секції при обов’язковій ізоляції приміщень, виділених для зберігання речовин від сусідніх при­міщень вогнетривкими стінами, які відповідають вимогам по­жежної небезпеки та узгоджені з органами Держпожежнагляду. Такі приміщення повинні мати вентиляцію.

6. Необхідну кількість вогненебезпечних речовин для поточних витрат допускається тримати в фасувальних кімнатах складів або аптек, але при суворому дотриманні заходів пожежної безпеки. За­лишкові кількості вогненебезпечних речовин по закінченні роботи в кінці зміни повертають на місце основного зберігання.

7.Підлога складів та розвантажувальних майданчиків повин­на мати тверде, рівне покриття, що виключає вибоїни та інші не­рівності. Забороняється використовувати дошки та залізні листи для вирівнювання підлоги. Підлога повинна забезпечувати зруч­не та безпечне пересування людей, вантажів та транспортних за­собів, простоту та легкість прибирання складських приміщень.

8. Приміщення складів для зберігання вогненебезпечних та ви­бухонебезпечних лікарських засобів повинні бути обладнані вог­нетривкими стійкими стелажами та піддонами. Стелажі установ­люють на віддалі 25 см від підлоги та стін, ширина стелажів не повинна перевищувати 1 м. Повздовжній прохід між стелажами повинен бути не менше 1,35 м.

9. Електропроводка, освітлювальна арматура та електрооблад­нання повинні бути у вибухонебезпечному виконанні з розміщен­ням вимикачів та кнопочних автоматів у коридорі.

10. В аптеках для зберігання вогненебезпечних та вибухонебез­печних речовин передбачається ізольоване приміщення.

11. Приміщення для зберігання вогненебезпечних та вибухоне­безпечних речовин повинно бути заблоковано охоронною та по­жежною сигналізацією.

12. Приміщення для зберігання легкозаймистих та горючих речовин повинні бути розташовані на першому поверсі, мати в зов­нішній стіні віконний отвір не менше 1,1 м2 при ширині або висоті не менше 0,75 м залізобетонні перекриття, стіни з вогнетривких матеріалів з межою вогнестійкості не менше 0,75 год, цементова­ну підлогу з ухилом від дверей та двері з межею вогнестійкості не менше 0,6 год, мати зовнішній вихід з будівлі або всередині будів­лі в коридорі ізольований від усіх інших приміщень.

13. В аптеках з мінімальним об’ємом роботи допускається збе­рігання легкозаймистих та горючих рідин у вбудованих вогне­тривких шафах з дверцятами шириною не менш ніж 0,7 м та висо­тою не менше ніж 1,2 м. Місце розташування шафи повинно бути віддалено від тепловивідних поверхонь та проходів, до неї повинен бути забезпечений вільний доступ.

14. В аптеках, розміщених в будівлі іншого призначення, кіль­кість вогненебезпечних речовин, які зберігаються в нерозфасованому вигляді (легкозаймисті рідини), не повинна перевищувати 100 кг.

15. Легкозаймисті рідини в кількості понад 100 кг необхідно зберігати в будинку, що розміщений окремо в скляній або мета­левій тарі, ізольованій від приміщень зберігання вогненебезпеч­них речовин інших груп.

16. Під особливою увагою та постійним суворим контролем по­винні знаходитися приміщення приймання, відпуску та фасування лікарських засобів та медичних виробів з вогненебезпечними та вибухонебезпечними властивостями. При надходженні товару необхідно терміново його розподіляти по місцям основного збері­гання. Для уникнення нещасних випадків в приміщеннях при­ймання та відпуску категорично забороняється навіть коротко­часне зберігання цієї медичної продукції. При її прийманні особливу увагу слід звертати на стан укупорки тари індивідуаль­ного зберігання. Категорично забороняється одночасне розфасу­вання декількох лікарських речовин в одному приміщенні. Кіль­кість речовин на робочому місці фасувальника не повинна перевищувати змінної потреби. В кінці робочого дня залишки ре­човин повертають у приміщення основного зберігання. Після ска­сування кожного найменування лікарських засобів приміщення ретельно провітрюється.

17. На складах основного зберігання вогненебезпечних та ви­бухонебезпечних речовин ззовні, а також на дверях кожного при­міщення зберігання і роботи з названими речовинами та всереди­ні цих приміщень повинні бути зроблені незмивні, чіткі написи: «Вогненебезпечно», «Вибухонебезпечно», «Курити забороняєть­ся», «У випадку пожежі дзвонити по телефону ...». Відповідально­му необхідно оглядати приміщення щоденно з метою проведення інших профілактичних заходів в кінці робочого дня.

III. Особливі вимоги, які пред’являються до зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин

1. Зберігання вогненебезпечних речовин

1.1. До групи вогненебезпечних речовин, які зберігаються в ап­течних закладах, належать легкозаймисті речовини, що пред­ставлені в основному рідинами та легкозаймистими речовинами (Додаток № 1).

1.2.На складах легкозаймисті та легкогорючі речовини повин­ні зберігатися окремо від інших матеріалів.

1.3.Основною небезпечною властивістю легкозаймистих та легкогорючих рідких речовин є текучість, легке випаровування та легке займання від будь-якого зовнішнього джерела: відкритого вогню, іс­кри, електричного розряду. Тому зберігання та роботу з вогненебез­печними речовинами слід проводити дуже обережно і подалі від вог­ню. При необхідності нагрівання цих речовин повинно здійснюватися на водяних банях або електроплитках із закритою спіраллю.

1.4.Пари більшості легкозаймистих рідин чинять шкідливий вплив на організм, тривале вдихання цих парів може призвести до непритомності. Тому ємкості з цими речовинами повинні бути щільно закупорені. Забороняється зберігати легкозаймисті та го­рючі речовини у відкритій тарі.

1.5.Легкозаймисті рідини (колодій, спирт етиловий, скипидар, ефір та інші) (Додаток № 1) зберігають у щільно закупореній міц­ній скляній або металевій тарі, щоб запобігати випаровуванню рі­дин з посудин.

1.6.Бутилі, балони та інші великі ємкості з легкозаймистими та горючими рідинами повинні зберігатися на полицях стелажів в один ряд по висоті, забороняється їх зберігання в декілька рядів по висоті з використанням різних прокладних матеріалів, скла­дування цих речовин біля опалювальних приладів не допускаєть­ся. Відстань від стелажа або штабеля до нагрівального елемента повинна бути не менше ніж 1 м.

1.7. Бутилі з легкозаймистими та горючими рідинами повинні зберігатися в тарі, що уберігає від ударів або в балоно-перекидачах в один ряд.

1.8. В аптеках на робочих місцях може зберігатися така кіль­кість цих речовин, яка не перевищує змінну потребу. При цьому ємкості повинні бути щільно закриті.

1.9. Забороняється зберігання легкозаймистих та горючих рід­ких речовин у по вінця заповненій тарі. Ступінь заповнення пови­нен бути не більше 90 % об’єму. Спирти в невеликих кількостях зберігаються в металевих ємкостях, які заповнюють не більш як на 95 % об’єму.

1.10. Забороняється спільне зберігання легкозаймистих речо­вин з мінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), стисненим та зрідженим газами, легкозаймистими речовинами (перев’язочним матеріалом, рослинним маслом, сіркою), а також з неорганічними солями, які з органічними речовинами утворюють вибухонебезпечні суміші (хлорат калію, перманганат калію, хро­мат калію і такі інші).

1.11. Ефір медичний та ефір для наркозу зберігають у фабрич­ній упаковці, в темному прохолодному місці (подалі від вогню та нагрівальних приладів).

1.12. Кальцію гіпохлорид не горючий, але при контакті з рідки­ми маслоподібними органічними продуктами може викликати їх займання, а з аміаком та солями амонію — вибух, тому зберіган­ня його повинно здійснюватися ізольовано з врахуванням описа­них властивостей.

1.13. При роботі з легкозаймистими рідинами (фасування, переношення, вантаження) необхідно дотримуватись особливої обереж­ності, а також постійно спостерігати за станом тари, її герметичніс­тю та справністю. При виявленні несправності тари терміново вживають заходи до їх усунення або речовини, які в ній містилися, перекладають в іншу справну тару.

1.14. Пробки бочок допускається відгвинчувати та загвинчува­ти тільки інструментами з м’якого металу, який не дає іскор при ударі, з допомогою дерев’яних молотків. При відкатці бочок та за­вантаженні їх у сховище необхідно бути обережним, щоб уникну­ти удару бочки та утворення іскор.

1.15. Окремі легкозаймисті рідини (спирт, ефір медичний та інші) мають властивість утворювати при зберіганні статистичну електрику, іскра якої може викликати спалах рідини. Тому фасування таких рі­дин на складі слід проводити в окремих приміщеннях, обладнаних засобами протипожежного захисту. При зливанні та фасуванні їх ме­талевий посуд повинен мати заземлення.

1.16. Тару, звільнену від легкозаймистих рідин, слід залишати на деякий час відкритою.

2. Зберігання вибухонебезпечних речовин

2.1. До цієї групи речовин належать вибухові речовини та речо­вини вибухонебезпечні, тобто ті, що здатні до утворення вибухо­вих сумішей (Додаток № 1).

2.2.Речовини цієї групи повинні зберігатися в ізольованому вогнестійкому складі в спеціальних приміщеннях (відсіках), ізо­льованих вогнетривкими стінками. Нітрат срібла в аптеках і на складах в невеликих кількостях (на складах до 5 кг, в аптеках до 50 г) необхідно зберігати ізольовано згідно з правилами зберіган­ня отруйних речовин.

2.3.При зберіганні вибухонебезпечних речовин слід вживати заходів проти забруднення їх пилом, який може бути причиною вибуху.

2.4.Ємкості з вибухонебезпечними речовинами (штанглази, бляшані барабани, склянки) необхідно щільно закривати для уникнення попадання пару в повітря.

2.5.Перманганат калію при взаємодії з пилом, сіркою, органіч­ними маслами, ефірами, спиртом, гліцерином, органічними кис­лотами та іншими органічними речовинами — вибухонебезпеч­ний. Зберігати його на складах слід в спеціальному відсіку в бляшаних барабанах, а в аптеках — в штанглазах з притертими пробками окремо від вищеназваних засобів. Забороняється суміс­не зберігання з легкозаймистими та горючими речовинами. Бля­шані барабани та штанглази з перманганатом калію своєчасно звільняють від пилу обережно, уникаючи тертя.

2.6.Розчин нітрогліцерину (вибухова речовина) слід зберігати в аптеках або аптечних складах (базах) добре закупорених склян­ках або металевій посудині в прохолодному темному місці з дотри­манням застережних заходів від вогню. Совати посуд з нітрогліце­рином та відважувати цей препарат слід особливо обережно, бо випаровування пролитого нітрогліцерину загрожує вибухом. По­падання навіть малих кількостей на шкіру може викликати силь­ні головні болі.

2.7.Ефір при зберіганні (особливо при контакті з повітрям) утворює перекиси, які при струсі, ударі, терті або підвищенні тем­ператури можуть викликати вибух, тому робота з ним потребує особливої обережності.

2.8. Категорично забороняється зберігання всіх вибухонебез­печних та вогненебезпечних речовин з кислотами та лугами.

2.9.Переносити балони з вогненебезпечними та займистими рі­динами необхідно вдвох в спеціально пристосованих клітях або в корзинах зі справними ручками. Корзини з великими бутилами, ящики або кліті (понад 20 кг), а також речовини, які вміщені в тверду тару, необхідно переміщати тільки на спеціальних візках з м’яким ходом колес.

2.10. При зберіганні азотної та сірчаної кислот мають бути вжи­ті заходи до недопущення зіткнення їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

2.11. У приміщеннях, де зберігаються вибухонебезпечні та вог­ненебезпечні речовини, при аваріях електроосвітлення категорич­но забороняється входити з гасовими лампами та свічками. У таких випадках слід користуватися тільки електроліхтарем.

IV. Зберігання кисневих балонів та поводження з ними

Однією з можливих причин виникнення пожежі може бути не­правильне зберігання кисневих балонів та неправильне поводжен­ня з ними, оскільки кисень не горючий, але активно підтримує горіння газу. Зберігання кисневих балонів та поводження з ними повинні суворо відповідати діючим правилам.

Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І. Клімов

Додаток № 1 до Інструкції про порядок зберігання та поводження з лікарськими засобами та виробами медичного призначення, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, затвердженої наказом МОЗ України М 44 від 16.03.93 р.

Перелік

вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів

Вибухові речовини

1. Нітрогліцерин

Вибухонебезпечні речовини

1. Калію перманганат

2. Срібла нітрат (список А)

Легкозаймисті речовини

1. Спирт та спиртові розчини

2. Спиртові та ефірні настойки

3. Спиртові та ефірні екстракти

4. Ефір

5. Скипидар

6. Молочна кислота

7. Хлоретили

8. Колодій

9. Клеол

10. Рідина Новікова

11. Органічні масла

12. Рентгенівські плівки

Легкогорючі речовини

1. Перев’язний матеріал (вата, марля і таке інше)

2. Сірка

3. Гліцерин

4. Рослинні масла

5. Лікарська рослинна сировина

Примітка. При необхідності зберігання пожежо- та вибухонебез­печних речовин, не перерахованих в переліку, питання про їх збері­гання може бути вирішене після з’ясування їх вогне- та вибухонебезпечності та за узгодженням з органами Держпожежнагляду.

Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І. Клімов

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Додаток 3. Наказ МОЗ України № 44 від 16.03.93 р.:

  1. Додаток до розділу
  2. Додаток А
  3. Додатоки
  4. Додаток 1
  5. Додаток Б
  6. Закони України та нормативні акти з екології
  7. ЗМІНИ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
  8. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
  9. Додаток 1. СХЕМАТИЧНА БУДОВА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ
  10. Основні напрями виховної роботи в Збройних силах України
  11. Інструкція з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу
  12. Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу
  13. Картка соціально-психічних якостей особистості воїна (Додаток)
  14. Додаток 2. ЕЛЕКТРОННІ МІКРОФОТОГРАФІЇ УЛЬТРАСТРУКТУРИ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ОРГАНІВ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ