Аналептики

Аналептики — засоби, що стимулюють життєво важливі цент­ри ЦНС — дихальний та судиноруховий.

Стимуляція аналептиками дихального центру проявляється поглибленням і прискоренням дихання; стимуляція судинорухо­вого центру — звуженням судин, підвищенням AT.

Класифікація аналептиків

Аналептики з переважною дією на кору головного мозку Аналептики, що стимулю­ють центри довгастого мозку Аналептики, що діють на рівні спинного мозку
Кофеїн-бензоат натрію Камфора

Сульфокамфокаїн

Етимізол

Кордіамін (нікетамід)

Бемегрид

Карбоген

Стрихніну нітрат

Застосовують аналептики для стимуляції дихання і серцевої діяльності при шоку, колапсі, асфіксії, гострих і хронічних роз­ладах кровообігу, отруєннях снодійними та засобами для наркозу, деякі препарати — при серцевій недостатності.

Побічні ефекти: судоми.

Кофеїн-бензоат натрію — аналептик, що виявляє психостимулювальну дію. Описаний у розділі «Психостимулятори».

Камфора — аналептик, який отримують з камфорного лавру або синтетично з піхтової олії.

При підшкірному введенні препарат прямо і рефлекторно сти­мулює судиноруховий та дихальний центри мозку; покращує ско­рочувальну активність серця, коронарний кровотік та мікроциркуляцію; виявляє відхаркувальну дію.

Місцева дія камфори — подразлива, відволікальна, протимік­робна.

Показання до застосування: олійні розчини вводять підшкір­но для стимуляції дихання та серця (див. «Застосування аналеп­тиків»), а також олійні або спиртові розчини використовують для зовнішнього застосування для розтирань при артриті, ревматиз­мі, для профілактики пролежнів.

Побічні ефекти: інфільтрати на місці ін’єкцій, алергійні реак­ції.

Сульфокамфокаїн — аналептик, який добре розчиняється у во­ді. На відміну від камфори вводять внутрішньовенно чи внутрішньом’язово для стимуляції дихання та діяльності серця.

Етимізол — аналептик, що виявляє виражену стимулювальну дію на дихальний центр довгастого мозку; також проявляє протизапальну, протиалергічну, бронхолітичну, імуностабілізувальну дію. Він збільшує утворення легеневого сурфактанту, який сприяє розправленню альвеол. Відрізняється від інших аналептиків тим, що зменшує ризик виникнення судомних реак­цій.

Показання до застосування: ускладнення під час і після нарко­зу, ателектази легень та інші стани гіповентиляції, отруєння нарко­тиками, снодійними, анальгетиками, асфіксія та постасфіксійні ста­ни у немовлят тощо.

Побічні ефекти: нудота, запаморочення, порушення сну.

Фармакобезпека:

— аміназин виявляє виражену місцеву подразливу дію, що ви­магає обережного застосування. Слід уникати його попадання на шкіру та слизові оболонки. Після роботи з аміназином необхідно вимити руки підкисленою холодною водою. Всередину вживають після їди;

— дроперидол заборонено виписувати в рецептах, препарат застосовують тільки в умовах стаціонару;

— під час лікування нейролептиками і транквілізаторами категорично забороняється вживання етилового спирту;

— наприкінці лікування транквілізаторами дозування зменшу­ють поступово, оскільки до цих препаратів розвиваються звикання та залежність;

— під час лікування бромідами необхідно стежити за регу­лярністю випорожнень, дотримуватись особистої гігієни (регу­лярний прийом душу, полоскання рота, миття голови), слід збіль­шити добове споживання натрію хлориду (кухонної солі);

— амітриптилін необхідно призначати за схемою, його не можна вживати пацієнтам із суїцидальними нахилами;

— пірацетам при розладах сну ввечері не призначають, підви­щують денну дозу;

— кордіамін не сумісний з камфорою. Підшкірне та внутрішньом’язове введення препарату супроводжується болючістю;

— у препаратів женьшеню чітко виражена сезонність дії: най­більша ефективність відзначається восени і взимку.

Психотропні засоби

Назва Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Нейролептики
Аміназин

(Атіпагі-

пит)

Драже по 0,025, 0,05 та 0,1 г; таблет­ки по 0,01 г;

2,5 % розчин в ампулах по 1,2,5 та 10 мл (25 мг/мл)

Всередину по 0,025-0,12 г 3 рази на день після їди; внутрішньовенно (з глю­козою) чи внутрішньом’язово (з новокаїном) по 1-10 мл Всередину:

ВРД — 0,3 г, ВДЦ —1,5 г; внутрішньовен­но: ВРД — 0,1 г, ВДЦ- 0,25 г Список Б

У темному сухому місці

Галоперидол

(Haloperido-

lит)

Таблетки по 0,005 та 0,0015 г;

2 % розчин у флаконах по 10 мл; 0,5 % розчин в ампулах по 1 мл (5 мг/мл)

Всередину по 0,005 г 2-3 рази на день; всередину по 5-10 крапель;

внутрішньом’язово по 0,4-1 мл

ВДЦ-0,03-0,04 г Список Б
Дроперидол

(Droperido-

lит)

0,25 % розчин в ампулах по 5 та 10 мл (2,5 мг/мл) Внутрішньом’язово, внут­рішньовенно по 1-10 мл Список Б

У сухому темному місці при температу­рі 0-5 *С. Не допускається виписування в рецепті

Клозапін

(Clozapinum)

Таблетки по 0,025 та 0,1 г;

2,5 % розчин в ампулах по 2 мл (25 мг/мл)

Всередину по 0,054), 1 г 2-3 рази на день, підвищу­ючи дозу до 0,2-0,4 г на добу; внутрішньом’язово по 2 мл у разі необхідності ВДЦ-0,6-0,9 г

Список Б

Транквілізатори
Діазепам

(Diazepa-

mum)

Таблетки по 0,005 г;

0,5 % розчин в ампулах по 2 мл (5 мг/мл)

На
початку лікування всередину по 0,0025-0,005 г 1-2 рази на день, потім збільшують дозу до 0,005 г 2-3 рази на день; при амбулаторному ліку­ванні добова доза не по­винна перевищувати 0,025 г,

внутрішньовенно, внут­рішньом’язово по 2 мл

ВДЦ — 0,1— 0,08 г

Список Б

У темному місці, ампули — за температури 8-15‘С

Продовження

Назва Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Феназепам

(Phenazepa-

mum)

Таблетки по 0,00025 та 0,001г Всередину по 0,00025-0,001 г 1-2 рази на день; в умовах стаціонару при необхідності добова доза може бути збільшена до 0,003-0,005 г ВДД - 0,01 г Список Б

У сухому темному прохолодному місці

Тофізопам

(Tofizopam)

Таблетки по 0,05 г Всередину по 0,05-0,1 г 1-3 рази на день ВДД - 0,3 г Список Б
Седативні засоби
Натрію

бромід

(Natrii

bromidum)

Порошок у флако­нах по 100 г для приготування мікстур і розчинів; таблетки по 0,5 г; 1-3 % розчин у флаконах по 180 мл Всередину по 0,5 г 2-3 рази на день;

всередину по 15 мл розчину в 1 столовій ложці 2-3 рази на день

Порошок гігро­скопічний, збе­рігати у добре закупореній та­рі в сухому тем­ному місці; роз­чин — у холод­ному темному місці
Настойка

валеріани

(Tincture

Valerianae)

Рідина у флаконах по 30 мл Всередину по 20-30 кра­пель на 0,5 склянки води 2-3 рази на день У прохолодно­му темному місці
Настойка

кропиви

собачої

(Tincture

Leonuri)

Рідина у флаконах по ЗО мл Всередину по 20-30 кра­пель на 0,5 склянки води 2-3 рази на день У прохолодно­му темному місці
Корвалол

(Corvalolum)

Рідина у флаконах по 15 мл Всередину по 20-30 крапель на 0,5 склянки води 2-3 рази на день Список Б

При температу­рі 15 *С у темно­му місці

Антидепресанти
Амітриптилін

(Amitryptili-

пит)

Таблетки по 0,025 г Всередину по 0,025 г 3-4 рази на день Список Б
Психостимулятори
Сиднокарб

(Sydnocar

bum)

Таблетки по 0,005, 0,01 та 0,025 г Всередину по 0,025-0,005 г 1-2 рази на день у першій половині дня перед їдою ВРД-0,075 г, ВДЦ-0,15 г Список А

У темному місці

Ноотропні засоби
Пірацетам

(Pyraceta-

тит)

Капсули по 0,4 г; таблетки по 0,2 та 0,8 г; 20 % розчин в ампулах по 5 мл (200 мг/мл) Всередину по 0,4 г 3 рази надень; внутрішньовенно, внутрішньом’язово по 10-30 мл на день Список Б

У сухому темному місці

Продовження

Назва Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Серміон

(Sermionum)

Таблетки по 0,01 та 0,05 г, порошок в ампулах по 0,004 г з розчинником Всередину по 0,01 г 3 рази на день; внутрішньовен­но, внутрішньом’язово по 0,004 г У темному місці
Адаптогени
Настойка

женьшеню

(Tinctura

Ginsengi)

Рідина у флаконах по 50 мл Всередину по 15-20 кра­пель 2-3 рази на день У прохолодно­му темному місці
Аналептнки
Бтимізол

(Aethimtio-

Іит)

1 та 1,5 % розчин в ампулах по 3 і 5 мл; порошок, таблетки по 0,1 г (15 мг/мл) Внутрішньом’язово по 3-5 мл із розрахунку 0,03-0,06 г на 1 кг маси тіла хворого; всередину по 0,1 г 3 рази на день Список Б

У темному місці

Камфора

(Camphora)

20 % олійний роз­чин в ампулах по 1 та 2 мл (200 мг/мл); 10 % олійний розчин у флаконах по 15 і 30 мл;

10 % спиртовий розчин у флаконах по 50 та 100 мл

Підшкірно по 0,2-1 мл; для зовнішнього застосу­вання — для розтирань, компресів У темному місці
Кордіамін

(Cordiami-

пит)

Рідина в ампулах по 1 та 2 мл (100 мг/мл); рідина у флаконах по 15 мл Підшкірно, внутрішньо­м’язово, внутрішньовенно по 1-2 мл; всередину по 15-40 крапель 2-3 рази на день Всередину:

ВРД — 2 мл (60 крапель), ВДД — 6 мл (180 крапель); підшкірно:

ВРД — 2 мл, ВДД — 6 мл; внутрішньовен­но (у разі отру­єння наркотика­ми): ВРД — 5 мл Список Б

У темному місці

Кофеїн бен­зоат натрію (Coffeini natrii bemoas) 10 та 20 % розчин в ампулах по 1 та 2 мл (100 та 200 мг/мл); таблетки по 0,1 та 0,2 г Підшкірно по 1 мл; всередину по 0,1-0,2 г ВРД - 0,5 г, ВДД -1,5 г

Список Б

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Аналептики:

  1. Острое отравление этанолом
  2. Интенсивная терапия при отравлениях барбитуратами, прижигающими и мегемоглобинобразующими ядами и угарным газом
  3. Вспомогательные лекарственные средства
  4. Оснащение ФАП для оказания неотложной помощи
  5. УТОПЛЕНИЕ
  6. Метаболический алкалоз
  7. Обезболивание родов
  8. Кислотно-основной дисбаланс: принципы лечения
  9. Визер В.А.. Лекции по терапии, 2011
  10. АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ
  11. ЭКЗОГЕННЫЕ АЛЛЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬВЕОЛИТЫ
  12. ЛЕЧЕНИЕ
  13. ХРОНИЧЕСКАЯ ЭОЗИНОФИЛЬНАЯ ПНЕВМОНИЯ
  14. ЛЕГОЧНЫЕ ЭОЗИНОФИЛИИ С АСТМАТИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ
  15. ЛИТЕРАТУРА
  16. БРОНХОЭКТАТИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ
  17. КЛАССИФИКАЦИЯ БРОНХОЭКТАЗОВ
  18. ЛИТЕРАТУРА
  19. БОЛЕЗНЬ (СИНДРОМ) РЕЙТЕРА
  20. БОЛЕЗНЬ (СИНДРОМ) ШЕГРЕНА