Адреноміметичні засоби

Адреноміметичні засоби — де лікарські засоби, що безпосе­редньо стимулюють адренорецептори.

а-Адреноміметики

а-Адреноміметики — це лікарські засоби, що стимулюють пе­реважно а-адренорецептори.

Норадреналін (норепінефрин) виявляє пряму стимулювальну дію на а-адренорецептори, а також на β-адренорецептори. Вна­слідок цього звужуються артеріоли і венули переважно шкіри і внутрішніх органів черевної порожнини, підвищуються загаль­ний периферичний опір і артеріальний тиск. Проте пресорна дія норадреналіну нетривала. Збуджуючи β1-адренорецептори міокардіоміоцитів серця, норадреналін збільшує силу його скоро­чень, унаслідок чого ударний об’єм зростає.

Препарат не всмоктується з травного каналу. При підшкірному та внутрішньом’язовому введенні зумовлює спазм судин на місці ін’єкції та може спричинити некроз тканин. Основний шлях вве­дення — внутрішньовенно крапельно. Препарат швидко інактивується в організмі, виводиться нирками.

Показання до застосування: гостра судинна недостатність (ко­лапс) ортостатичної, інфекційної або токсичної природи.

Побічні ефекти: рідко — порушення дихання, головний біль, аритмія серця, можливий некроз тканини на місці введення.

Протипоказання: геморагічний і кардіогенний шок, оскільки спричинює спазм артеріол і порушує мікроциркуляцію тканин.

Називін (оксиметазолін). Препарат при місцевому застосуванні звужує артеріоли слизової оболонки носа, що призводить до змен­шення набряку, гіперемії та ексудації, полегшує носове дихання.

Показання до застосування: гострий риніт, синусит.

Побічні ефекти: можливе подразнення слизової оболонки носа, відчуття печіння.

Протипоказання: атрофічний риніт, глаукома, підвищена чут­ливість до препарату.

Візин (тетризолін) виявляє судинозвужувальну та антиексудативну дію при закапуванні в щілину кон’юнктиви. Застосовують для зменшення вираженості набряку слизової оболонки і симпто­матичного лікування набряку і гіперемії кон’юнктиви у хворих з подразненням очей, зумовленим дією диму, пилу, світла, викорис­танням косметичних засобів, контактних лінз.

Мезатон (фенілефрин) — а-адреноміметичний препарат, під впливом якого звужуються артеріоли і підвищується артеріаль­ний тиск (пресорна дія), розширюються зіниці і знижується внутрішньоочний тиск при відкритих формах глаукоми.

Показання до застосування: для підвищення артеріального тиску при колапсі та артеріальній гіпотензії, а також під час під­готовки до операції, після операції, при інтоксикаціях, інфекцій­них захворюваннях, при гострій судинній недостатності (колапсі).

Протипоказання: гіпертонічна хвороба, атеросклероз. Обе­режно призначають пацієнтам з хронічними захворюваннями міокарда та особам літнього віку.

Нафтизин (санорин) — порівняно з мезатоном спричинює більш тривале звуження периферичних судин, розширює зіниці.

Показання до застосування: риніт, ларингіт, синусит, гайморит.

Побічні ефекти: при тривалому застосуванні — тахіфілаксія, подразнення слизових оболонок аж до виразок.

Протипоказанння: артеріальна гіпертензія, тахікардія, вира­жений атеросклероз.

β-Адреноміметики

р-Адреноміметики — це препарати, що стимулюють переважно р-адренорецептори.

Ізадрин (ізопреналін) збуджує β1- і β2-адренорецептори, внаслідок чого збільшуються частота і сила серцевих скорочень, підвищується автоматизм серця, покращується атріовентрикулярна провідність, а також знижується тонус бронхів, м’язів травного каналу, матки.

Показання до застосування: як бронхорозширювальний засіб для інгаляцій, сублінгвально при порушеннях атріовентрикулярної провідності, для зняття атріовентрикулярної блокади. При деяких формах кардіогенного шоку вводять внутрішньовенно крапельно.

Побічні ефекти: тахікардія, нудота, сухість у роті, тремор верх­ніх кінцівок, пронос; при тривалому застосуванні можливий роз­виток резистентності.

Протипоказанння: такі самі, які для інших β-адреноміметиків: І триместр вагітності, а також стан перед пологами (пригнічує по­логову діяльність).

Орципреналіну сульфат (алупент, астмопент) — стимулює β1- і меншою мірою β2-адренорецептори. Виявляє більш тривалий бронхорозширювальний ефект. Призначають, як і ізадрин, хво­рим на бронхіальну астму, хронічний астматичний бронхіт, емфі­зему легень, а також пацієнтам з порушенням атріовентрикуляр­ної провідності.

Фенотерол (беротек) є препаратом, що має вибіркову стимулювальну дію на р2-адренорецептори і виявляє більш тривалий бронхолітичний ефект та менш виражені побічні ефекти.

Фенотерол застосовують інгаляційно: по одному вдиху 2-3 рази на день. Є комбіновані форми препарату — Беродуал, Дитек.

Побічні ефекти: тремор пальців, серцебиття. Фенотерол під на­звою Партусистен призначають в акушерській практиці як токолітичний засіб (розслаблює м’язи матки).

Сальбутамол (вентолін) — препарат вибіркової стимулювальної дії на β2-адренорецептори. Виявляє бронхорозширювальну і токолітичну дію. Застосовують інгаляційно для усунення нападів ядухи по 1-2 дози аерозолю або по 1 таблетці 3-4 рази на день (можна через 4-6 год).

Спіропент (кленбутерол) — стимулює р2-адренорецептори брон­хів і виявляє брохорозширювальну дію. Призначають хворим на бронхіальну астму, астматичний бронхіт, емфізему легень всере­дину та у вигляді інгаляцій.

а-, β-Адреноміметики

а-, β-Адреноміметики — це речовини, що стимулюють а- і β-адренорецептори.

Адреналіну гідрохлорид (епінефрин) — стимулює адренорецептори серця, підвищує частоту і силу його скорочень і як наслідок — ударний і хвилинний об’єм серця, збільшує його потребу в кисні.

Препарат чинить пресорний ефект, звужуючи периферичні су­дини, а також бронхолітичний, підсилює глікогеноліз (розщеп­лення глікогену до глюкози), підвищує вміст глюкози в крові (гі­перглікемія), послаблює тонус і силу скорочень міометрія.

Вводять адреналін підшкірно, внутрішньом’язово, іноді — внут­рішньовенно краплинно, при зупинці серця — інтракардіально. Всередину препарат не призначають, оскільки він руйнується в травному каналі.

Показання до застосування: хворим у стані анафілактичного шоку, гіпоглікемічної коми, пацієнтам з бронхіальною астмою, а також як пресорний засіб при шоку, колапсі для підвищення AT (у наш час адреналін майже не використовують, надаючи пере­вагу мезатону та іншим а-адреноміметикам). Використовують препарат також для подовження дії місцевоанестезійних засобів (1 крапля 0,1 % розчину на 5 мл); 1-2 % розчин адреналіну ви­користовують для лікування хворих з глаукомою (разом з піло­карпіном).

Побічні ефекти: підвищення артеріального тиску; тахікардія; біль у серці, аритмія.

Протипоказання: артеріальна гіпертензія, виражений атеро­склероз, тиреотоксикоз, цукровий діабет, період вагітності.

Ефедрин — алкалоїд, що міститься в різних видах рослини ефедра (Ephedra). Препарат ефедрину гідрохлорид сприяє виді­ленню з адренергічних нервів медіатору норадреналіну, який збуджує a-, β1 і β2-адренорецептори, крім того, безпосередньо стимулює адренорецептори. Ефедрин виявляє такі ефекти: сти­мулює серцеву діяльність, підвищує артеріальний тиск, усуває спазм бронхів, розширює зіниці, спричинює гіперглікемію. На відміну від адреналіну, в нього слабша, але більш тривала дія. Пресорний ефект при повторному введенні зменшується, вини­кає тахіфілаксія. Препарат проникає через ГЕБ і справляє стимулювальну дію на ЦНС.

Показання до застосування: хворим для підвищення артеріаль­ного тиску при травмах, крововтраті, інфекційних захворюван­нях, бронхіальній астмі, алергійних захворюваннях, отруєнні снодійними та наркотичними препаратами, енурезі. В офтальмо­логії використовують для розширення зіниць. Призначають пре­парат всередину (до їди), вводять підшкірно, внутрішньом’язово та внутрішньовенно.

Побічні ефекти: підвищення артеріального тиску, нервове збу­дження, порушення сну, тахікардія, затримка сечі, тремтіння верхніх кінцівок.

Протипоказання: безсоння, підвищений артеріальний тиск, захворювання серця.

Фармакобезпека:

—ефедрину гідрохлорид слід приймати тільки за призначен­ням лікаря. Відпускається з аптек тільки за рецептами з печат­кою «Для рецептів». Підлягає кількісному обліку, оскільки може зумовити розвиток лікарської залежності;

—до ефедрину в разі тривалого застосування виникає тахіфілаксія, тому необхідно робити перерву в призначенні препара­ту до відновлення його дії;

—не можна допускати, щоб аерозоль ізадрину та інших Дадреноміметиків потрапив в очі, особливо у хворих з глаукомою;

—адреноміметичні засоби не сумісні з протидіабетичними перорольними препаратами, антикоагулянтами непрямої дії, серцевими глікозидами, сульфаніламідними препаратами;

—норадреналін необхідно вводити тільки внутрішньовенно краплинно, уникаючи потрапляння препарату під шкіру; для по­передження виникнення некрозу тканини препарат слід вводити через катетер. Доцільним є використання грілок, а також зміна місця введення;

— терапевтична доза адреналіну гідрохлориду становить 0,3-0,5-0,7 мл 0,1 % розчину.

<< | >>
Источник: Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник. 2013

Еще по теме Адреноміметичні засоби:

  1. Противірусні засоби для лікування та профілактики ГРВЗ
  2. Методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань
  3. Принципи лікування ГРВЗ
  4. Запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства
  5. Препарати, що застосовуються для пригнічення імунної відповіді
  6. Морально-психологічне забезпечення оборони
  7. Методичні рекомендації

    . Принципи діагностики та лікування хворих На гострі респіраторні вірусні захворювання, 2009
  8. КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ
  9. Нековаль I.B.. Фармакологія: підручник, 2013
  10. Лікування ангін